Ірина Свистун, 
начальник Головного територіального управління юстиції у Сумській області
  • Головний спеціаліст з внутрішнього аудиту

  • Головне управління юстиції в  Сумській області Ad impossibilia lex non cogit
    Закон не вимагає неможливого
    28-11-2016, 14:32

    Питання відповіді Міністра юстиції

    Консультує Міністр юстиції України Павло Дмитрович Петренко

    ВИПЛАТИ ПІД ЧАС ЗВІЛЬНЕННЯ

     

    Пане Міністре, після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Що мені робити?

    Олександр Іванко

     

    Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

    При звільненні працівника виплата всіх сум здійснюється в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

    У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

     

    Що робити, якщо сторони не дійшли згоди?

    Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

    •          в позасудовому порядку;

    •          в судовому порядку.

     

    Як вирішити спір у позасудовому порядку?

    Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

    Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

    Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

     

    Чи можна оскаржити рішення комісії?

    У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі, коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

     

    Чи довго чекати виконання рішення комісії?

    Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінчення 10 днів, передбачених на його оскарження.

    У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк, комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації працівникові видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

    На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

    Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

    Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

    •          наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

    •          позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

     

    Яка процедура в рамках наказного провадження?

    Судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

    Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

    Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

     

    Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

    Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

                перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

                підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

    При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

     

    Як довго чекати рішення?

    У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

    Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, який надається позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

    На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою примусового його виконання.

    Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

    У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

    Позивачі звільняються від сплати судового збору.

    Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

    Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення судом рішення.

    Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

    У разі спору про розмір виплат, вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

    При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

     

    Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

    Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

    Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

    Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

    Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.


    ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ – КРАЙНІЙ ЗАХІД ВПЛИВУ

    Доброго дня! Шановний міністре, скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного із батьків, який зовсім забув про дитину?

    Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

    Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

    Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

    1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

    2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

    3) жорстоко поводяться з дитиною;

    4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

    5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

    6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

    Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

    Для позбавлення батьківських прав необхідно:

    ®  встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

    ®  звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

    ®  звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

     

    Хто може звернутися до суду?

    Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

    1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи, в сім’ї якої проживає дитина;
    2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
    3. органу опіки та піклування;
    4. прокурора;
    5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

    Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

    При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

    Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

    1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя, прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

    2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

    3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

    4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

    5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

    6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

    7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

    Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

    Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

    Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

    Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестрі, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    В Україні працює система безоплатної правової допомоги. Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, потрібно звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.

     

    ЯК ПРИВАТИЗУВАТИ ЖИТЛО

    Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло.

    Тетяна Литвин

    Хто має право на приватизацію?

    Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

    Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

    Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

    Які об'єкти не підлягають приватизації?

    Цей перелік чітко визначений законодавством:

    1. квартири-музеї;
    2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
    3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

    Як можна приватизувати житло?

    Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

    Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

    Куди звернутися для приватизації?

    Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

    Які потрібно зібрати документи?

    1. оформлена заява на приватизацію;
    2. копія документа, що посвідчує особу;
    3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
    4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
    5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
    6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
    7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
    8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

    Кому може бути відмовлено у приватизації?

    Громадянам, які:

    -       проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

    -       проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

    -       мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

    -       потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

    -       проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

    Чи можна оскаржити відмову?

    Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

    Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

    Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, потрібно звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.


    ПРОТИСТОЯТИ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ

    Вітаю, шановний Павле Дмитровичу! Моя кума вже не один рік мучиться зі своїм чоловіком. Той, як вип’є, постійно піднімає на неї руку. Вона боїться щось робити, бо переживає, що все одно ніхто їй не допоможе, а після того як вона напише заяву до правоохоронних органів буде ще гірше. Скажіть, що і як їй треба зробити?

    Олександра Коптунова

    Перш за все, хочу порадити і вашій кумі, і всім жінкам й іншим українцям, які зазнають насильства, ні в якому разі не мовчати. Забудьте про всі сподівання, що агресор одумається і втихомириться. Навпаки, чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.

    Наскільки ця проблема актуальна для України?

    Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». Це підтверджувала й народна мудрість, яка казала «б’є – значить любить». Через це багатьом поколінням, передусім жінок і дітей, доводилося регулярно терпіти побої й знущання тиранів, будучи фактично жертвами фізичного насильства.

    За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

    Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

    Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

    Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

    Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути і 680 грн, тривалість громадських робіт збільшена до 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

    Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.

    Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

    Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

    –        уповноважених підрозділів органів поліції,

    –        загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,

    –        служби у справах дітей за місцем свого проживання,

    –        скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

    Стосовно кривдника вже на цьому етапі може бути застосовано обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників.

    Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

    Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

    Якщо у вас залишились запитання – телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.

     


    НОВІ РОЗМІРИ АЛІМЕНТІВ

    Доброго дня, пане Міністре! Скажіть, чи це правда, що ви добилися підвищення аліментів для дитини? Бо я отримувала по 930 гривень, хоча добре знаю, що батько мого сина міг би сплачувати більше. Ці гроші дуже потрібні нашим дітям, бо тих копійок, які ми отримуємо зараз, ні на що не вистачає.

    Соломія Довгопляс

    Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

    Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

    Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

    Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

    Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    З 28 серпня це буде:

    1. 1559 грн для дитини до 6 років,
    2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

    З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

    1. 1626 грн для дітей менше 6 років,
    2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

    Чи готові органи юстиції до запровадження цих положень?

    З упевненістю можу сказати, що всі органи юстиції загалом, і органи виконання судових рішень Мін’юсту зокрема, на 100% готові до роботи з громадянами в рамках нового Закону.

    Для їхньої підготовки ми провели величезну кількість тренінгів та семінарів, підготували чіткі покрокові інструкції щодо того, як саме реалізовувати законодавчі новації.

    Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

    Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

    Хочу наголосити, що органи опіки та піклування проводитимуть регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

    Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше  одного разу на три місяці.

    Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

    Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.


    ЗМІНИЛИСЯ ПРАВИЛА ВИЇЗДУ ДІТЕЙ ЗА КОРДОН, ЯКЩО ОДИН ІЗ БАТЬКІВ – БОРЖНИК ПО АЛІМЕНТАХ

    Доброго дня, пане міністре! Знаю, що в кінці серпня почне діяти спеціальна процедура виїзду за кордон з дитиною, яка після розлучення батьків проживає з одним з батьків. Збираюся у вересні поїхати із сином за кордон на море. Підкажіть, будь ласка, що мені треба робити – по кроках. Дякую!

    Ірина Кузьменко

     

    Ми продовжуємо розвивати ініціативу #ЧужихДітейНеБуває, мета якої – захист прав найменших українців, наших дітей.

    Дійсно, на початку липня Верховна Рада прийняла другий пакет законів, однією з найбільш резонансною нормою якого став виїзд дитини, яка проживає у неповній родині, за кордон. Дана норма вступить в силу вже 29 серпня.

    Як змінилися норми щодо виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

    Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

    У новому пакеті ми пішли далі.

    Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

    Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

    Які документи вам знадобляться? Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

    Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

    Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

    Так. Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, спортивних змагань чи навчання.

    Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

    Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною, без дозволу іншого?

    Перш за все, хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, сторона, яка  не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

    За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

    У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

    При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

    Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

    Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон, той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

    Батько чи матір, які проживають окремо, мають право на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення до того з батьків, з ким дитина проживає.

    Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

    В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

    При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

    Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

    Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

    Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

    За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність – штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

    Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.

    Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.  І не бути заручниками шантажу або суперечок між колишніми чоловіком та дружиною.  Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

    Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

    Захищаймо права разом!



    ЯК ОТРИМАТИ БОРГ ПО ЗАРПЛАТІ

     

    Не можу отримати борг по зарплаті з попереднього місця роботи вже рік. Що робити?

    Марія Корженко

     

    Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

    При звільненні працівника виплата всіх сум проводиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

    В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

    Що робити, якщо не дійшли згоди з роботодавцем?

    Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

    •        в позасудовому порядку;

    •        в судовому порядку.

    Як вирішити спір у позасудовому порядку?

    Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

    Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

    Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

     

    Чи можна оскаржити рішення комісії?

    У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

    Чи довго чекати виконання рішення комісії?

    Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

    У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

    На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

    Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

    Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

    •        наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

    •        позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

    Яка процедура в рамках наказного провадження?

    Судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

    Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

    Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

    Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

    Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

    перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

    підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

    При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати, судовий збір не сплачується.

    Як довго чекати рішення?

    У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

    Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

    На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

    Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

    У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

    Позивачі звільняються від сплати судового збору.

    Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

    Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

    Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

    У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

    При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

    Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

    Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

    Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

    Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

    З усіх правових питань можна звертатися до місцевих центрів надання безоплатної правової допомоги та місцевих бюро, координати яких у Сумській області Ви знайдете за посиланням:

    http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/. Також працює єдиний телефонний номер: 0 800 213 103.

     


    ЗЕМЛЯ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО

    Пане міністре, я 2 роки відслужив в АТО. Знаю, що можу отримати земельну ділянку. Куди для цього звертатися?

    Іван Скорогуб

    На які наділи мають право захисники вітчизни?

    Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:

    1) для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

    2) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

    3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

    Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

    Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

    • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

    • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

    • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

    • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

    • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

    Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

    Як виглядає клопотання?

    У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

    До клопотання додаються:

    1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

    2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

    3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

    Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

    Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

    Що може бути підставою для відмови?

    Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

    Як проходить відведення земельної ділянки?

    У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

    Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

    Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

    Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

    Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту (двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи).

    Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

    Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

    Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати такі документи:

    1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

    2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

    3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

    Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

    Як провести затвердження проекту землеустрою?

    Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

    Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

    Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мін`юстом, та нотаріуси.

    Які документи потрібні:

    1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

    2) документ, що посвідчує особу;

    3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

    4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

    5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    З усіх правових питань можна звертатися до місцевих центрів надання безоплатної правової допомоги та місцевих бюро, координати яких у Сумській області Ви знайдете за посиланням:

    http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/. Також працює єдиний телефонний номер: 0 800 213 103.

     



    ЗА НЕВЧАСНО СПЛАЧЕНІ АЛІМЕНТИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ФІНАНСОВІ САНКЦІЇ

     

    Чоловік не платив аліменти більше 2 років і заборгував майже 100 тисяч гривень. Чи правда, що тепер він повинен заплатити набагато більше? Дякую за відповідь.

    Тамара Сокурова

    Коли починають діяти нові норми?

    Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення Верховною Радою другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває.

    Пакет змін було прийнято в цілому 3 липня. За кілька тижнів після цього документи підписав глава держави. Відповідно, норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

    Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?

    Реалії життя такі, що ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто його сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

    Як змінюватиметься сума боргу?

    Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

    Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.

    Такий простий приклад. Якщо горе-батько чи мати мали сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.

    Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.

    А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

    Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.

    Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

    З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?

    Наголошую, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

    Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

    Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.

    Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.

    Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

    Чи готові виконавці до запровадження цих норм?

    Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.

    Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.

    Тому моя особиста порада всім, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.



    ДРУГИЙ ПАКЕТ ЗАКОНІВ #ЧужихДітейНеБуває: НОВІ ПРАВИЛА ВИЇЗДУ ДІТЕЙ ЗА КОРДОН

    Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2018/06/26/299476-chuzhyh-ditey-ne-buvaye-ministr-rozvinchuye-mify-shchodo-novyh-zakonoproektiv

    Пане міністре, вітаю Вас! Багато в новинах говорили про те, що після прийняття законів про аліменти сильно зміняться правила про те, як виїхати з дитиною за кордон. Навіть казали, що можна буде поїхати з дитиною на море й тим, хто за рішенням суду живе не з дитиною. Я живу окремо і дуже хотів би знати, які нові правила виїзду і чи можу я поїхати на відпочинок з сином?

    Віктор Дубенко

    Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

    Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

    Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

    Для виїзду за межі країни необхідно мати рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини, документ, що підтверджує мету виїзду за кордон, а також взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості за 4 місяці, а в разі наявності інвалідності або тяжких захворювань у дитини – за 3 місяці. При перетині кордону пред’явити ці документи співробітникам прикордонної служби.

    Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують інвалідність або тяжке захворювання дитини.

    Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

    Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів, які проживають з дитиною безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання тощо.

    Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. З дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

    Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною строком до 1  місяця?

    Вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України.

    При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

    Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

    Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

    Також слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення про отримання згоди до того з батьків, з ким дитина проживає. Якщо нотаріально посвідчену згоду не надано впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду. За скороченою процедурою суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

    При виїзді з України прикордонникам треба буде показати нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

    Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у нотаріально посвідченій згоді або визначений у рішенні суду.

    Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

    Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

    За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

    Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

    Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

    Куди звертатися за більш детальними консультаціями?

    Оскільки кожна конкретна справа вимагає індивідуального підходу та ознайомлення з  документами, зверніться до одного з бюро чи центрів безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції. Дізнатися адресу найближчого можна за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

     

    ДРУГИЙ ПАКЕТ ЗАКОНІВ #ЧужихДітейНеБуває: ЩО ЗМІНИТЬСЯ?

    Пане міністре, я розлучена, на дитину отримую від чоловіка аліменти, але їх ні на що не вистачає. Кажуть, щоб колишній платив на дитину більше, треба підняти мінімальний розмір аліментів. Коли це нарешті відбудеться?

    Іванна Рож

     

    На початку липня ми домоглися прийняття в цілому другого пакету законів у рамках проекту Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Прийняті зміни покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих. Нагадаю: Закон вступить в силу через 30 днів після його підписанням Президентом.

    Одна з проблем, яка давно хвилювала батьків в усій Україні, – маленький мінімальний обсяг аліментів. Це усього близько 900 гривень. Як ви добре розумієте, навіть прогодувати дитину за ці кошти неможливо. Про одяг, навчання, книги чи іграшки мова взагалі не йде.

    Тому, серед багатьох новацій, які ми представили на розгляд Парламенту, було збільшення мінімального розміру аліментів.

    Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

    Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

    Водночас, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Наразі це буде – 1559 грн для дитини до 6 років, і 1944 грн – для дітей від 6 до 18 років.

    А з 1 грудня планується підняття відповідних сум до 1626 грн для дітей менше 6 років, і до 2027 грн для дітей 6 років і старших.

     

    Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

    Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів.

    Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

    Відповідаю: орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції одержувача аліментів. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

    На Мінсоцполітики покладено обов’язок прописати чітку процедуру таких перевірок.

    Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

    Також у законі ми передбачили чималі санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини.

     

    Коли почнуть діяти ці новації?

    Закон набуде чинності через 30 днів після того, як його підпише Президент України. Ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом. Тож вже до кінця літа ми почнемо запроваджувати затверджені зміни.

    Хочу наголосити, що я вже провів селекторну нараду з нашими органами виконання судових рішень. Вже напрацьовано технологічні карти дій для виконавців. Наше завдання – до моменту початку дії Закону бути на 100% готовими до його повного запровадження.

    Якщо у вас залишились запитання, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

    Захищаймо права разом!

     


    ВИЇЗД ДИТИНИ ЗА КОРДОН: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ?

    Пане міністре, нещодавно Верховна Рада прийняла другий пакет законів щодо прав дітей. Як я зрозуміла, ці закони ще не працюють. Коли вони почнуть працювати та як тоді можна буде виїхати із дитиною за кордон?

    Марія Павленко

     

    Як змінилися норми щодо виїзду при наявності боргу зі сплати аліментів?

    Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

    У новому пакеті документів ми пішли ще далі.

    Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну можна буде, якщо той з батьків, який проживає окремо, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

    Більше того, ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

    Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

    Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

     

    Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

    Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання.

    Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо. Однак для цього слід виконати певні умови.

     

    Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною?

    Перш за все хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

    За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

    У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

    При перетині кордону України необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

     

    Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо?

    Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон, той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

    Батько чи матір, які проживають окремо, повинні отримати нотаріально посвідчену згоду того з батьків, з ким живе дитина, на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення.

    Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали повідомлення про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

    В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

    При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

    Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

     

    Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

    Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

    За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність – штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

    Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.


    НА ВЕСІЛЬНИЙ РУШНИК СТАТИ…

    Павле Дмитровичу, хочу одружитися зі своєю дівчиною за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?

    Ігор Нестеренко

     

    Хто має право вступати в шлюб?

    Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.

    А в окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

    Хто проводить цю процедуру?

    Одруження або, як правильніше говорити з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу, здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

    Яка процедура подачі документів?

    Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу, потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС.

    При цьому, немає жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

    Які документи потрібні?

    Заява за встановленою формою.

    Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою тільки паспорти. У разі, коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

    Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

    Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути  консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

    Які ще формальності мають бути дотриманими?

    За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

    Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

    Ми вирішили спростити життя українців та розпочали у 2016 році пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

    З моменту дії сервісу «Шлюб за добу» станом на 01 липня 2018 року було проведено 35535 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах, у тому числі 2 виконавчих комітетах сільських рад.

    Як скористатися цією послугою?

    Щоб зареєструвати шлюб за спрощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому регіоні.

    Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

    Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

    Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України – minjust.gov.ua

    Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!


    НАСИЛЬСТВО В РОДИНІ: ЩО РОБИТИ?

    Пане міністре, на жаль, чоловік підіймає на мене руку. По допомогу не маю до кого звернутись. Боюсь, що може побити й дитину. Що робити? До кого звертатися?

    Світлана Бусол

    Яким може бути насильство в сім’ї?

    Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

    Сексуальне насильство – будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

    Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

    Економічне насильство – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

    Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

    Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

    - районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

    - службами у справах дітей;

    - загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

    - уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

    - судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

    - цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

    Які необхідно подати документи?

    Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

    Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:

    особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), – за згодою;

    постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) – за згодою;

    кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

    випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

    потреби постраждалої особи.

    У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

    1) найменування суду, до якого подається заява;

    2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350-2 Цивільного процесуального кодексу України, – процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

    3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

    Як довго розглядаються заяви?

    У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

    У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

    Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

    Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

     Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

    Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

    Яка відповідальність за вчинення насильства?

    За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність  у виді  накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність  у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

    Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

    Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність  за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

     


    ДОПОМОГА ПО БЕЗРОБІТТЮ: ХТО МАЄ ПРАВО ОТРИМАТИ?

    Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

    Іван Степанюк

     

    Кому надається допомога по безробіттю?

    Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

    На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

    Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

    Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

    Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

    Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

    -         до 2 років – 50 відсотків;

    -         від 2 до 6 років – 55 відсотків;

    -         від 6 до 10 років – 60 відсотків;

    -         понад 10 років – 70 відсотків.

    -         мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн.

    Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

    -         перші 90 календарних днів – 100 відсотків;

    -         протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;

    -         у подальшому – 70 відсотків.

    Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність, мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

    Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня – 1841 гривня).

    Який строк надання допомоги по безробіттю?

    Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

    А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби – 180 календарних днів.

    Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) – не може перевищувати 720 календарних днів.

    Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

    Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

    1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

    2) встановлення факту зайнятості особи;

    3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

    4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

    У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

    Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

     

    ВИКЛЮЧНИЙ ЗАХІД – ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ. ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ

    Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не бере жодної участі у її житті. Підкажіть, чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?

    Олена Михайлок

    Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

    Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

    Сімейний кодекс України містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

    1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

    2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

    3) жорстоко поводяться з дитиною;

    4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

    5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

    6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

     

    Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

    Для позбавлення батьківських прав необхідно:

    ®  встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

    ®  звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

    ®  звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

     

    Хто може звернутися до суду?

    Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за заявою:

    1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи, в сім’ї якої проживає дитина;
    2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
    3. органу опіки та піклування;
    4. прокурора;
    5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

    Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

    При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

     

    Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

    1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого ім’я, прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд за кордон тощо);

    2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

    3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

    4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

    5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

    6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

    7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

    Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

    Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

    Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

    Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестрі, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Детальну консультацію можна отримати у системі безоплатної правової допомоги. Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині можна отримати за посиланням: http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/.

     

    У ЩАСЛИВІ МОМЕНТИ НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО ДОКУМЕНТИ

    Павле Дмитровичу, моя дружина за місяць має народити. Підкажіть, яка процедура реєстрації дитини після народження і на що треба звернути особливу увагу?

    Іван Трофименко

    Що потрібно зробити після народження дитини?

    Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

    Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

    Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

    Як визначається походження дитини?

    Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

    Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

    Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

    При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

    Які документи потрібні для реєстрації народження?

    Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

    -          паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;

    -          документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

    -         паспорти батьків або одного з них;

    -         документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері).

    -         За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

    Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

    При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

    Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

    Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

    По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

    Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

    Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

    З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

    Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

    Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

    За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

    Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

    Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

     

    ЯКІ САНКЦІЇ ПЕРЕДБАЧАЄ ДРУГИЙ ПАКЕТ ЗАКОНУ #ЧужихДітейНеБуває

    Пане Міністре, доброго дня! Я плачу чималі гроші на дитину. Їх більш ніж вистачає на дитину. Тепер кажуть, що мене примусять платити ще більше, бо збільшиться розмір аліментів. Я й так не зовсім розумію, куди моя колишня їх витрачає і чи на дитину вони йдуть. А тепер, що виходить, вона житиме за мій рахунок?

    Степан Любенчук

     

    Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?

    У травні цього року Міністерство юстиції домоглося прийняття народними депутатами у першому читанні другого пакета законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває.

    Запропоновані новели були напрацьовані за результатами реалізації першого пакета змін, які почали діяти в лютому. Ми виявили додаткові шпарини, якими користуються горе-батьки – як татусі, так і матері – щоб не забезпечувати власних дітей.

    Дійсно, з одного боку другий пакет робить життя боржників зі сплати аліментів ще складнішим. З іншого боку – ми  посилюємо захист матеріального стану дитини та вводимо реальну систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.

    Ось кілька основних новацій прийнятих законопроектів:

    -       Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).

    -       Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.

    -       Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно-корисних робіт.

    -       Обов’язок засуджених до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, працювати на місцях і роботах, визначених адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

    -       Особи, які можуть бути членами Кабінету Міністрів України, заступниками міністра, громадяни України, які бажають займати посади державної служби категорії «А» або «Б», а також які матимуть намір зареєструватися кандидатами у народні депутати, депутати місцевих рад, кандидатами на посади сільського, селищного, міського голови, старости, подаватимуть довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини понад шість місяців.

    -       Звільнення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» або «Б», депутатів місцевих рад (за рішенням відповідних рад) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів більше 12 місяців.

    -       Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.

    -       Застосування обмежень першого пакета до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

    -       Запровадження мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

    -       Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які інші секції.

    -       Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

     

    Чи не призведе зростання аліментів до збагачення того з батьків, з ким живе дитина?

    Хочу одразу сказати, що вже в день голосування почали з’являтися різного роду міфи й «страшилки». Вони мають одну мету – задурити людям голови і примусити їх повірити, що ці законопроекти – це щось страшне. А значить – домогтися неприйняття даного пакета ініціатив.

    Наголошую, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо.

    Я постійно чую, що збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання. Це – неправда.

    Так, ми пропонуємо запровадити мінімальний рекомендований розмір аліментів, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (зокрема, з 1 січня 2018 року для дітей віком від 6 до 18 років цей розмір становить 1860 грн.), який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. На сьогодні мінімальний розмір аліментів становить близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба витратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень?

    Ми піднімаємо лише рекомендований розмір аліментів для дитини. Всі, хто платили достатні для утримання малюка суми, не відчують цього підвищення.

    З іншого боку – нині цільове використання сплачених аліментів перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою (відповідно до статті 186 Сімейного кодексу).

    Зараз ця процедура недосконала. Ми врахували це в законопроектах і пропонуємо вдосконалити існуючі підходи та прописати чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.

    Які ще міфи розповсюджуються?

    Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».

    Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок – в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.

    Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків і застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.

    Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

    Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.

    ДРУГИЙ ПАКЕТ ЗАКОНІВ #ЧужихДітейНеБуває: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ

    Скажіть будь-ласка, зараз багато говорять, що закони, якими захищають дітей, зроблять так, що за будь-які борги будуть арештовувати рахунки. Я приватна особа-підприємець, в мене є невеликий спірний борг за комуналку. Зараз ми з ним розбираємося. Чи можуть мені за нього арештувати рахунки і зупинити весь бізнес?

    В’ячеслав Кирдей

     

    Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?

    15 травня Верховна Рада підтримала у першому читанні другий пакет законів у рамках ініціативи Міністерства юстиції #ЧужихДітейНеБуває. Зміни роблять законодавство ще жорсткішим до боржників зі сплати аліментів, посилюють захист матеріального стану дитини та вводять систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.

    Основні новації прийнятих законопроектів:

    -       Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).

    -       Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.

    -       Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно-корисних осіб.

    -       Обов’язок засуджених працювати, щоб забезпечити сплату аліментів.

    -       Українці, які хочуть посісти керівні посади на держслужбі, повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів перед дітьми більше 6 місяців.

    -       Звільнення чиновників, які мають заборгованість зі сплати аліментів більше 12 місяців.

    -       Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.

    -       Застосування обмежень першого пакета до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

    -       Збільшення рівня мінімального утримання дитини тим з батьків, хто не проживає з родиною.

    -       Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які інші секції.

    -       Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

    За що будуть арештовувати кошти?

    Одразу після голосування почали з’являтися міфи, покликані залякати громадян, показати запропоновані новели у невигідному світлі та зробити усе можливе, щоб ініціативи, спрямовані на захист дітей, не були прийняті.

    Хочу наголосити, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо. А всі ті міфи, які поширюють наші опоненти і горе-батьки, які не бажають платити аліментів власним дітям, є вигадкою. Вони не мають нічого спільного з реальністю.

    Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків, яке застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.

    Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

     

    Які ще міфи розповсюджуються?

    Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».

    Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок – в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.

    Ще один міф: збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання.

    Перш за все, прошу звернути увагу на те, що цільове використання сплачених аліментів на сьогодні перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою відповідно до статті 186 Сімейного кодексу.

    Ми пропонуємо вдосконалити цю статтю та прописати ще чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.

    З іншого боку, ми пропонуємо підняти мінімальну суму аліментів. Нині це близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба витратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень.

    Ще одна брехня – в тюрму саджатимуть всіх розлучених батьків, навіть добросовісних платників. Це ще одна нісенітниця, адже кримінальна відповідальність застосовуватиметься лише до батьків – чоловіка або жінки – які злісно ухиляються від суспільно-корисних робіт.

    Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.

    Ще один розповсюджений міф – виїзд дитини за кордон строком до 1 місяця без дозволу боржника сприятиме протиправному вивезенню дитини за межі країни. Насправді ж статистика свідчить: викрадення дітей та вивезення їх за кордон – край рідкісне явище. За 10 років Міністерством юстиції направлено 153 заяви про повернення дитини в Україну. Це – 15 випадків щороку або 1 випадок за місяць.

    Ця норма навпаки має істотні позитиви: сотні тисяч дітей, які проживають в неповних сім’ях, зможуть безперешкодно їздити на оздоровлення, змагання, відпочинок, а другий з батьків зможе уникнути шантажу та маніпуляцій.

     

    ПРО ЗАКОРДОННИЙ ПАСПОРТ ДИТИНИ

    Добрий день, Павле Дмитровичу! Влітку збираємося всією сім’єю вперше поїхати відпочивати за кордон. У мене й чоловіка паспорти є, але я чула, що треба ще й паспорт на дитину. Скажіть, чи треба його робити і куди звернутися?

    Наталка Гетьман

    Які закордонні паспорти зараз видають?

    Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

     

    Куди звернутись оформлення закордонного паспорта?

    •          до територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;

    •          до центрів надання адміністративних послуг;

    •          до державного підприємства «Документ»;

    •          до закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

    В окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу Державної міграційної служби.

    •          Втрата або викрадення паспорта, потреба в обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

    •          Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

    •          Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

     

    Які необхідно зібрати документи?

    1.         Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);

    2.         Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).

    3.         Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

    4.         Індивідуальний податковий номер (ідентифікаційний код).

    5.         Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.

    6.         У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

    При замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

     

    Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

    1.         Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

    2.         Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

    У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

    Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

    У разі оформлення паспорта дитини, меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

    •          свідоцтва про смерть другого з батьків;

    •          рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

    •          рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

    •          рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

    •          довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

    •          оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

    Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

     

    Скільки коштує оформлення паспорта для виїзду за кордон?

    Залежить від строку виготовлення.

    Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

    Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

    Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

    Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

     

    Де забрати готовий паспорт?

    Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

    Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.

    Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

    Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

     

    Чи є якісь особливі моменти на які варто звернути увагу?

    • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України, необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

    З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

    • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
    • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

     

    Коли доведеться отримувати новий паспорт?

    Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

     


    СТЯГНЕННЯ НАРАХОВАНОЇ, АЛЕ НЕ ВИПЛАЧЕНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

    Доброго дня пане Міністре! Після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Як мені діяти в такому випадку?

    Олександр Раєвський

    Чи повинен роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

    При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

    В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

     

    Що робити, якщо не дійшли згоди?

    Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

    •        в позасудовому порядку;

    •        в судовому порядку.

     

    Як вирішити спір у позасудовому порядку?

    Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

    Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

    Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

     

    Чи можна оскаржити рішення комісії?

    У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

     

    Чи довго чекати виконання рішення комісії?

    Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

    У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

    На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

    Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

    Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

    •        наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

    •        позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

     

    Яка процедура в рамках наказного провадження?

    Судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

    Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

    Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

     

    Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

    Заява подається у письмовій формі та повинна містити докази:

             перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

             підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

    При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

     

    Як довго чекати рішення?

    У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

    Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

    На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

    Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

    У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

    Позивачі звільняються від сплати судового збору.

    Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

    Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

    Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

    У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

    При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

     

    Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

    Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

    Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

    Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

    Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги – там Вам детально пояснять як потрібно діяти.

    Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

    Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html



    АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

     

    Пане Міністре, у мене є пай, який я хочу здати в оренду фермеру. Роз’ясніть, будь ласка, як це зробити, як зробити все правильно, щоб не стати жертвою рейдерів?

    Степан Іваненко

    Які документи підтверджують право власності на землю?

    Щоб передати землю в оренду Ви повинні мати документ, який підтверджує, що Ви є її власником. Документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, можна розділити на 2 групи.

    Перша. Документи, видані до 1 січня 2013р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку.

    Друга. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

    Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

    При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

    Які вимоги ставляться до орендаря?

    Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким Ви у майбутньому підпишете договір оренди.

    Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

    -       державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом;

    -       сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Криму;

    -       громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

    Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів.

    Як має виглядати договір?

    Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити інформацію про:

    -       об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);

    -       строк дії договору оренди;

    -       орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

    Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років.

    Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки.

    За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.

    Що робити, якщо кадастровий номер не вказаний?

    Необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

    Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

    Чи можна змінити умови договору чи розірвати його?

    Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

    Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

    Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

    Після підписання договору земля одразу переходить у користування орендаря?

    Ні, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.

    Куди звернутися, щоб провести реєстрацію договору оренди?

    Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб'єкти.

    Скільки коштує така процедура?

    Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру.

    Вартість змінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.

    Де отримати додаткову консультацію з цих питань?

    Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги – там Вам детально пояснять як потрібно діяти.

    Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

    Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html

     



    ПРИВАТИЗАЦІЯ КВАРТИРИ: НЕОБХІДНІ КРОКИ

    Добрий день! Підкажіть, як нам приватизувати квартиру?

    Олег Корж

    Хто має право на приватизацію?

    Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

    Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

    Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

    Які об'єкти не підлягають приватизації?

    1. квартири-музеї;
    2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
    3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

    Як можна приватизувати житло?

    Приватизація здійснюється шляхом:

    • безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
    • продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

    Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, зокрема, громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунка санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

    Куди звернутися для приватизації?

    Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

    Які потрібно зібрати документи?

    1. оформлена заява на приватизацію;
    2. копія документа, що посвідчує особу;
    3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
    4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
    5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку);
    6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
    7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
    8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

     

    Кому може бути відмовлено у приватизації?

    Згідно із законодавством органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

    Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відносяться відсутність у особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.

    Так у приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які:

    -       повністю використали житлові чеки;

    -       проживають у приміщенні, яке має статус службового;

    -       проживають у гуртожитках менше ніж 5 років, без правових підстав;

    -       проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

    -       мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

    -       потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

    -       проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

    Чи можна оскаржити відмову?

    Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

    Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

    Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

    Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

    Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

     


    ЗАКОРДОННИЙ ПАСПОРТ ДЛЯ ДІТЕЙ

    Незабаром травневі свята, хочемо з родиною поїхати на відпочинок за кордон. Підкажіть, будь ласка, як оформити закордонний паспорт для дітей?

    Іванна Радимишлєва

    Які закордонні паспорти зараз видають?

    Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

    Куди звернутись оформлення закордонного паспорта?

    •          До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;

    •          До центрів надання адміністративних послуг;

    •          До державного підприємства «Документ»;

    •          До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

    У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

    •          Втрата або викрадення паспорта, потреба в обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

    •          Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

    •          Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

    Які необхідно зібрати документи?

    1.         Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);

    2.         Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).

    3.         Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

    4.         Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.

    5.         У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

    При замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

    Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

    1.         Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

    2.         Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

    У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

    Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

    У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

    •          свідоцтва про смерть другого з батьків;

    •          рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

    •          рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

    •          рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

    •          довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

    •          оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

    Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

     

    Скільки коштує оформлення паспорта для виїзду за кордон?

    Залежить від строку виготовлення.

    Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

    Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

    Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

    Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

     

    Де забрати готовий паспорт?

    Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

    Для отримання паспорта для виїзду за кордон пред’являється документ, що посвідчує особу.

    Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

    Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

     

    Чи є якісь особливі моменти, на які варто звернути увагу?

    • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України, необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

    З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

    • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
    • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

     

    Коли доведеться отримувати новий паспорт?

    Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

     


    ПРО ЗАКРИТТЯ ФОП

     

    Павле Дмитровичу, скажіть, як можна швидко ліквідувати ФОП? Куди звертатися, що потрібно?

    Сергій Іллєнко

    Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?

    Реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП уповноважені здійснювати:

    • виконавчі органи місцевих рад, а також міські, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
    • нотаріуси;
    • акредитовані суб'єкти.

    Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

    Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

    Які підстави для проведення державної реєстрації?

    Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

    • документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
    • судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;
    • рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.

    Яка форма подання документів для державної реєстрації?

    1. Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
    2. Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів .

    Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.

    Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

    Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

    Які документи потрібні?

    1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);

    2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою – у разі припинення у зв’язку зі смертю;

    3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу;

    4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

     

    Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів?

    За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця справлення плати не передбачено.

    Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток –вихідні та святкові дні.

    Що робити після реєстрації?

    Наступний крок – здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

    Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

     

    Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

     

    Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.

     


    ЗЕМЛЯ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО: ЯК ОТРИМАТИ

    Пане міністре, мій чоловік півтора роки офіційно пробув в АТО. Чи має він право отримати землю і куди для цього звертатися?

    Ірина Остапчук

    На які наділи мають право захисники Вітчизни?

    Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:

    1) для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

    2) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

    3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га.

     

    Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

    Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

    • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

    • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

    • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

    • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

    • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

    Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

    Як виглядає клопотання?

    У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

    До клопотання додаються:

    1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

    2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

    3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

    Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

    Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

    Що може бути підставою для відмови?

    Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

    Як відбувається відведення земельної ділянки?

    У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

    Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт не може перевищувати 6 місяців.

    Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

    Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

    Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту (двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи).

    Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

    Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

    Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати такі документи:

    1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

    2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

    3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

    Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

    Як провести затвердження проекту землеустрою?

    Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

    Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

    Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

    Які документи потрібні:

    1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

    2) документ, що посвідчує особу;

    3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

    4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

    5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

    Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

    Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html


    ЯК ОТРИМАТИ ЗАРОБЛЕНУ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ

    Пане Міністре, звільнився з попереднього місця роботи і вже півроку не можу домогтися, щоб мені виплатили заробітну плату за останній місяць роботи. Що робити в такому випадку?

    Іван Войтенко

     

    Чи повинен роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

    При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

    В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

     

    Що робити, якщо не дійшли згоди?

    Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

    •        в позасудовому порядку;

    •        в судовому порядку.

     

    Як вирішити спір у позасудовому порядку?

    Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

    Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

    Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

    Чи можна оскаржити рішення комісії?

    У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі, коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

     

    Чи довго чекати виконання рішення комісії?

    Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

    У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

    На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

    Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

    Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

    •        наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

    •        позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

     

    Яка процедура в рамках наказного провадження?

    Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

    Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

    Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

     

    Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

    Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

             перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

             підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

    При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати, судовий збір не сплачується.

     

    Як довго чекати рішення?

    У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

    Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

    На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

    Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

    У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

    Позивачі звільняються від сплати судового збору.

    Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

    Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

    Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

    У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

    При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

     

    Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

    Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

    Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

    Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

    Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

    Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

    Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html

     

    «ШЛЮБ ЗА ДОБУ»: ЗРУЧНИЙ СЕРВІС І ВИЗНАЧНА ПОДІЯ

    Павле Дмитровичу, вітаю Вас! Ми з моїм коханим вже майже 4 роки живемо разом, у нас вже з’явилася чудова донечка Софійка, але офіційно ще не одружені. Після пологів скористалися послугою з отримання документів малюка в лікарні. Це було дуже зручно. Тепер от хочемо одружитися за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?

    Світлана ТЕРЕЛЯ

     

    Хто має право вступати в шлюб?

    Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.

    А в окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

     

    Хто проводить цю процедуру?

    Одруження або, як правильніше говорити з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу, здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

     

    Яка процедура подачі документів?

    Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу, потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС.

    При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

     

    Які документи потрібні?

    Заява за встановленою формою.

    Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі, коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

    Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

    Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм, ці документи мають бути належним чином засвідчені. Це може бути  консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

     

    Які ще формальності мають бути дотриманими?

    За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

    Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

    Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

    З моменту запуску 26 листопада 2017 року пілотного проекту було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах, у тому числі – 2 виконавчих комітетах сільських рад.

     

    Як скористатися цією послугою?

    Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного із акредитованих центрів у вашому місті.

    Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

     

    Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

    Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України - minjust.gov.ua

    У Сумській області сервіс «Шлюб за добу» надають КЗ Сумської обласної ради «Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв» (м. Суми, вул. Петропавлівська,49) та КЗ Тростянецької міської ради «»Тростянецький краєзнавчий музей» (м. Тростянець, вул. Миру,16).

    Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!


    ЗАКОН ЗАХИЩАЄ ПРАВА СПОЖИВАЧІВ

    Доброго дня, пане Павле! На новий рік чоловік подарував мені нову пральну машину. Місяць вона пропрацювала, а потім ні з того ні з сього перестала включатися. Чек і всі документи ми зберегли. Скажіть, чи можна нам звернутися до продавця, щоб поміняти її на іншу.

    Ольга Пращакова

     

    На що має право покупець, у разі придбання товару неналежної якості?

    Покупець має право вимагати пропорційного зменшення ціни або безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

    Товар неналежної якості може підлягати обміну протягом гарантійного строку, який зазначається в документах, котрі додаються до продукції.

    У разі виявлення недоліків товару протягом встановленого гарантійного терміну з вини виробника покупець має право:

    -         розірвати угоду і повернути кошти, які були витрачені на покупку,

    -         замінити товар на такий самий, або аналогічний, якщо він є в наявності у продавця.

    Наявність недоліків або факт фальсифікації підтверджується висновком експертизи, яка повинна бути організована продавцем у 3-денний строк з дня одержання від споживача письмової згоди на цю дію.

    Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли внаслідок порушення споживачем встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи.

    Як довго чекати на заміну товару?

    • За наявності товару – негайно;
    • У разі перевірки якості товару – 14 денний термін;
    • У разі відсутності товару – 2 місячний строк з моменту подання заяви.

    Скільки може тривати усунення недоліків товару?

    Недоліки товару, пред'явлені споживачем, повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

    Чи має право споживач отримати у користування інший прилад на час ремонту?

    На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації).

    За кожний день затримки виконання вимоги споживача сплачується неустойка у розмірі 1% вартості товару.

    При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину вираховуються з дня видачі споживачеві товару після ремонту.

    Які документи потрібні в такій ситуації?

    Розрахунковий документ з позначкою про дату продажу товару, гарантійні зобов'язання, зміст договору з виконавцем робіт (послуг), опис виявлених недоліків, висунуті вимоги (прохання) з документальним підтвердженням факту їх отримання продавцем (виконавцем), отримані заявником відповіді, висновки тощо.

    Куди звертатися, якщо продавець порушує права?

    Якщо ви хочете уникнути судового розгляду, то до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні. Контакти територіальних органів можна знайти за посиланням http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/

    У випадку порушення продавцем прав споживача останній має право звернутися до уповноваженого органу з усним, електронним або письмовим зверненням (скаргою).

    До письмового звернення (скарги) додаються такі документи:

    1. копія звернення до суб'єкта господарювання (продавець);
    2. копія документа, який засвідчує факт придбання товару;
    3. копія технічного паспорта з позначкою про дату продажу;
    4. інші документи, які стосуються розгляду звернення.

    У які строки буде розглянуто таке звернення?

    У термін не більше 1 місяця від дня їх надходження.

    Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, продавець встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється заявнику.

    При цьому загальний термін вирішення питань не може перевищувати 45 днів.

    Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

    Чи можна в такій ситуації звернутися до суду?

    Споживач для захисту своїх прав має право звернутися до суду за місцем проживання, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

    До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, тобто відмову покупця обміняти товар, зокрема:

    1. копія звернення до продавця;
    2. висновок експертизи про невідповідність товару встановленим вимогам якості;
    3. копія документа, який засвідчує факт придбання товару;
    4. копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;
    5. інші документи, які стосуються розгляду звернення.

    Суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної  шкоди.

    Скільки це коштуватиме?

    Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").

    Які строки розгляду питання судом?

    Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

    Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

    Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html

     



    ОФОРМЛЕННЯ СПАДКУ БЕЗ ЗАПОВІТУ

    Доброго дня, пане міністр! Я все життя прожила у батьківській хаті. Вони її самі будували. Тоді про всілякі документи не дуже думали. Просто сільська рада виділила землю, там і побудували. Батьки давно померли і жодних документів не залишили. Чи можу я якось оформити цю землю й хату на себе без заповіту. Куди і як мені звернутися? Хочу зазначити, що я єдина дочка, тому жодних конфліктів тут бути не може.

    Тамара Слайко

    Що таке спадкування?

    Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

    До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

    Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

    Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом. Для цього спадкоємець має подати документи, які посвідчують право власності спадкодавця на відповідне майно.

    Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

    Нотаріус має перевірити подані документи та взнати, чи немає заборон або арешту цього майна.

    За відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус відмовляє йому у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

    До якого суду слід звернутися?

    Справа щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства в районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцем розташування майна.

    Скільки це коштуватиме?

    За подання позову сплачується судовий збір у розмірі 1%.

    При цьому, розмір оплати не може бути меншим 40% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не може перевищувати розміру 5 прожиткових мінімумів.

    Ціна позову визначається, виходячи з грошової оцінки нерухомого майна. Вартість може бути зазначена в технічному паспорті на майно, або за результатом проведеної експертної оцінки.

    Які документи треба подати до суду?

    До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, які обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:

    -       свідоцтво про смерть спадкодавця;

    -       архівні довідки чи витяги з рішень сільської ради про надання земельної ділянки;

    -       дозвіл на будівництво будинку;

    -       довідка виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих;

    -       записи у погосподарських книгах;

    -       реєстрація місця проживання спадкодавця у будинку за паспортом;

    -       технічний паспорт на будинок;

    -       сплата за комунальні послуги;

    -       документи з колгоспу про відведення в установленому порядку земельної ділянки під забудову тощо.

    Як довго чекати на рішення?

    Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі.

    Але на сьогоднішній день оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування у Вашій ситуації можливо не тільки в судовому порядку.

    Ви як спадкоємець можете подати заяву та документи, необхідні для відповідної реєстрації що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (це може бути, наприклад, виписка з погосподарської книги), витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

    З заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок Ви можете звернутися до будь-якого реєстратора (нотаріуса) в межах області. В такому випадку право власності на житловий будинок, що належав Вашій матері, буде зареєстровано за Вашою матір’ю (померлою). Після чого, на підставі відомостей з Державного реєстру прав, нотаріус має можливість видати Вам Свідоцтво про право на спадщину.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Аби більш детально розглянути ситуацію, раджу звернутися до одного з наших центрів або бюро безоплатної правової допомоги. Наші юристи та адвокати допоможуть вирішити Ваші проблеми. Дізнатись, де працює найближча точка юридичної допомоги можна на сайті Головного територіального управління юстиції http://www.sumyjust.pp.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga  або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


    ЗАКОРДОННИЙ ПАСПОРТ ДИТИНИ

    Скажіть будь-ласка, як оформляється закордонний паспорт для дітей? Наперед дуже вдячна за допомогу.

    Христина Степанчишин

    Які закордонні паспорти зараз видають?

    Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп», на якому зафіксована інформація про особу та її біометричні дані (відцифроване обличчя, підпис та відбитки пальців особи). 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа».

    Куди звернутись для оформлення закордонного паспорта?

    •  До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби (ДМС);

    •  До центрів надання адміністративних послуг;

    •  До державного підприємства «Документ»;

    • До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном). В окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

    •  Втрата або викрадення паспорта, потреба в обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

    •  Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

    •  Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

     

    Які необхідно зібрати документи?

    1.  Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);

    2.  Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).

    3.  Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

    4.  Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.

    5.  У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

    При замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

     

    Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

    1.    Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

    2.    Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

    У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

    Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

    У разі оформлення паспорта дитини, меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

    •   свідоцтва про смерть другого з батьків;

    •   рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

    •   рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

    •   рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

    •   довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

    •   оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

    Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

     

    Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?

    Вартість залежить від терміну виготовлення.

    Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

    Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

    Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

    Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

     

    Де забрати готовий паспорт?

    Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

    Для отримання паспорта для виїзду за кордон пред’являється документ, що посвідчує особу.

    Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

    Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

     

    Чи є якісь особливі моменти, на які варто звернути увагу?

    • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України, необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

    З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

    • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
    • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

     

    Коли доведеться отримувати новий паспорт?

    Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років – особам, які досягли 16-річного віку.

     


    Доброго дня. Ви часто їздите в регіони і, мабуть, добре розумієте, як ми тут живемо. Зарплати у нас невеликі, за все доводиться платити, а тут ще й постійні побори в школі - то на канцтовари, то на миючі засоби, то на ремонт. Скажіть, будь ласка, наскільки вони законні й чи обов’язково їх сплачувати?

    Стефанія Король

     

    Чи мають право у школах брати кошти за навчання?

    Стаття 53 Конституції України та статті 3 та 4 Закону України «Про освіту» гарантують право громадян на доступність освіти та право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

    Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Так само держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними) й посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників.

    Хто має утримувати школу в нормальному стані?

    Утримання та розвиток матеріально-технічної бази – а це будівлі, споруди, земля, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності – закладів загальної середньої освіти фінансуються за рахунок коштів засновників цих закладів.

    Чи може школа фінансуватися за рахунок батьків?

    Статтею 79 Закону України «Про освіту» визначено, що джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: державний та місцевий бюджети, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів, плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб.

    Окрім того, заклади освіти можуть отримувати фінансування за рахунок доходів від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд чи обладнання. Так само школи можуть отримувати гранти вітчизняних і міжнародних організацій, дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору.

    Ще видами фінансування діяльності закладу освіти законом встановлено добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавством.

    Тобто, батьки мають право робити добровільні внески на потреби закладів загальної середньої освіти. При цьому заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язаніоприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

     

    Чи можуть батьки контролювати ці витрати?

    Закон також передбачає можливість здійснення громадського контролю у сфері освіти суб’єктами громадського нагляду, зокрема об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників.

    Що робити, коли вимагають сплатити кошти?

    Враховуючи викладене, добровільні внески не можуть бути примусовими і вимірюватися фіксованими сумами. Вимагання коштів адміністрацією закладу загальної середньої освіти, педагогічними працівниками є незаконним та тягне кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства. Якщо ви стали жертвою вимагання коштів – слід звернутися із заявою до місцевого відділку поліції.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

    Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

    Перелік суб’єктів  безоплатної правової допомоги  на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html


    Вітаю Вас, шановний міністре. Мій чоловік 2 роки пробув в АТО. Спочатку як доброволець, а потім уже офіційно у військах. Повернувся на 3 місяці і знову пішов захищати країну. Чи має він право отримати землю, куди для цього звертатися?

    Валентина Остапок

    На які наділи мають право захисники Вітчизни?

    Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:

    1) для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

    2) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

    3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

     

    Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

    Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

    • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

    • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

    • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

    • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

    • Головні управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

    Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

    Як виглядає клопотання?

    У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

    До клопотання додаються:

    1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

    2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

    3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

    Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

    Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

    Що може бути підставою для відмови?

    Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

    Як проходить відведення земельної ділянки?

    У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

    Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

    Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

    Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

    Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

    Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

    Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

    Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати такі документи:

    1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

    2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

    3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

    Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

    Як провести затвердження проекту землеустрою?

    Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

    Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

    Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мін`юстом, та нотаріуси.

    Які документи потрібні:

    1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

    2) документ, що посвідчує особу;

    3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

    4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

    5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

    Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

    Перелік суб’єктів  безоплатної правової допомоги  на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html


    Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини

    Доброго дня! Ми з чоловіком маємо приємну новину, бо у нас народилася дитина. Але і я, і чоловік прописані у одному місті, а проживаємо і народжували у другому. Чи можемо ми оформити допомогу тут, де народжували, щоб не їхати 600 кілометрів додому?

    Ілона Коршун

    Хто має право на допомогу?

    Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

    Куди звернутися?

    До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

    Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики (https://e-services.msp.gov.ua/ ) з використанням електронного цифрового підпису)

    Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

    Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

    Які документи потрібні?

    Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається:

    1. заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг");
    2. копію свідоцтва про народження дитини;
    3. копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);
    4. видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

    Який розмір допомоги?

    Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

    Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

    Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

    Чи можуть батьків позбавити допомоги?

    Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

    -       позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

    -       відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

    -       нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

    -       відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

    -       тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;

    -       припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

    -       перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

    -       усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

    -       смерті дитини;

    -       смерті отримувача допомоги;

    Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

    Таке рішення приймається безповоротно?

    Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

    Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

    Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади.

    У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

    Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.


    ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ, ВИКРАДЕНИХ З ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

     

    Добрий день, пане Міністре! Нам видали пенсійні картки, тепер всі бояться, що їх можуть викрасти і зняти з них гроші, бо в місцевій газеті писали, що таке вже було. Скажіть, що робити в таких випадках і чи можна повернути викрадені з картки гроші?

    Олексій Наумов

     

    Що робити, якщо викрали картку?

    Після виявлення факту втрати банківської картки або появи підозри, що за вашим рахунком були проведені платежі, які ви не робили, негайно повідомте про це банк.

    Як правило, це можна зробити, зателефонувавши на телефон гарячої лінії банку, через систему онлайн обслуговування в мережі Інтернет або ж особисто відвідавши відділення банку.

    Більш конкретно способи сповіщення банківські установи прописують у договорах.

    Зверніть увагу!

    До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач.

    А з часу повідомлення банку ризик збитків від здійснення операцій несе вже банк.

    Що має зробити банк?

    Банк, який випустив банківську картку, отримавши повідомлення або заяву про втрату банківської картки або ж про платежі, яких власник картки не виконував, зобов'язаний:

    -       ідентифікувати користувача,

    -       зафіксувати обставини ситуації,

    -       зафіксувати дату, годину та хвилини його звернення.

    При цьому банк зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням банківської карки.

    Залишок коштів на рахунку за дорученням власника рахунку перераховується на інші рахунки або видається готівкою.

    Який строк розгляду банком заяви або повідомлення?

    Банк зобов'язаний розглядати заяви або повідомлення користувача, які стосуються використання банківської картки або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, у строк, установлений договором.

    Однак цей термін не може перевищувати строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян.

    При цьому банк має надати постраждалому клієнту можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви чи повідомлення і повинен повідомляти в письмовій формі про результати розгляду.

    Який строк повернення коштів на рахунок?

    Банк має встановити ініціатора та правомірність переказу коштів. Доки ця процедура не буде проведена, банк має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. Водночас, слід зазначити, що всі ці процедури не можуть займати більше 90 календарних днів.

    У разі встановлення неналежного переказу банк зобов'язаний переказати на рахунок постраждалого клієнта відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.

    Окрім того, банк повинен сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка суми переказу за кожен день, починаючи від дня переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок.

    Чи можна оскаржити рішення про відмову повертати кошти?

    У випадку відмови банку повертати кошти на рахунок платника, постраждалий має право звернутися до суду за місцем розташування банку в порядку цивільного судочинства.

    Вартість подання позовної заяви майнового характеру – 1% від суми позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    З приводу обслуговування банківських карток звертайтесь у найближче відділення банку, карткою якого ви користуєтеся.

    А також ви можете звернутися за безоплатною правовою допомогою.

    Контактні дані центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сумської області та їх бюро

    http://old.sumyjust.gov.ua/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html


    Порядок приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку

    Пане Міністре, доброго дня. Ми з колегами по 30 і більше років пропрацювали на виробництві. Жили у гуртожитку від заводу. Зараз пішли слухи, що можливо ми отримаємо право на приватизацію нашого житла. Підкажіть, як ми маємо це правильно зробити?

    Тетяна Литвин

    Хто має право на приватизацію?

    Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

    Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

    Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

    Які об'єкти не підлягають приватизації?

    1. квартири-музеї;
    2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
    3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

    Як можна приватизувати житло?

    Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

    Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

    Куди звернутися для приватизації?

    Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

    Які потрібно зібрати документи?

    1. оформлена заява на приватизацію;
    2. копія документа, що посвідчує особу;
    3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
    4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
    5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
    6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
    7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
    8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

     

    Кому може бути відмовлено у приватизації?

    Громадянам, які:

    -       проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

    -       проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

    -       мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

    -       потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

    -       проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

    Чи можна оскаржити відмову?

    Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

    Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

    Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    1. Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

    вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-47; 65-99-86

    1. Місцеві центри з надання безоплатної правової допомоги та їх бюро:   http://old.sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html


    Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

    Вітаю Вас пане Міністре! Зараз багато по телевізору говорять про субсидії та й так межи людьми ходять чутки, що будуть відміняти і забирати, а ті, хто не оформив більше не зможуть оформити. Поясність нам таку річ, чи зможуть ті, хто ще не отримав субсидію її отримати і у кого мають право її забрати.

    Олександра Блюхер-Саєнко

    Що таке субсидія?

    Субсидія – це адресна допомога, яка надається для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Субсидія є безповоротною і її отримання не тягне за собою зміни форми власності житла.

    Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли житлове приміщення не забезпечується електро-, тепло- або газопостачанням для опалення.

    Якщо для опалення житлового приміщення одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ та/або електроенергія, субсидія надається тільки на один вид палива.

    Хто має право на субсидію?

    • Одна із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб.
    • Особа, яка не зареєстрована, але фактично проживає у приміщенні на підставі договору найму (оренди) житла, якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
    • Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію.
    • Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).

    Куди звернутися, щоб отримати субсидію?

    Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

    У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

    Які умови призначення субсидії?

    Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих осіб або осіб, які фактично проживають в приміщенні.

    У разі коли не всі, хто зареєстрований в оселі, проживає в ній, субсидія розраховується на осіб, які фактично живуть у приміщенні на підставі рішення районної держадміністрації, виконавчого органу міської, районної ради або утвореної ними комісії.

    У разі відсутності документів, які підтверджують тимчасову відсутність зареєстрованих осіб, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов.

    Які документи потрібні для отримання субсидії?

    • Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
    • Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення).
    • Договір найму (оренди) житла (за наявності).

    Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.

    Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?

    Рішення про призначення субсидії або відмова приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.

    Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується:

    • на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
    • на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

                В яких випадках надання субсидії можуть припинити?

    • За поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових)     кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні  послуги, якщо громадянин не сплачує вартість  фактично  спожитої послуги з урахуванням  розміру  призначеної  субсидії, за винятком випадків, пов'язаних із затримкою зарплати чи пенсії, що підтверджується відповідними документами.
    • У разі отримання інформації про збільшення чисельності зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.
    • У разі переїзду сім'ї в іншу місцевість.
    • Якщо під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення субсидії.
    • За заявою уповноваженого власника (співвласника) житла, наймача житла у державному та громадському житловому фонді, члена житлово-будівельного кооперативу, власника (співвласника) житлового приміщення.
    • Якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані, зокрема про доходи та майновий стан.

    У разі коли через несплату громадянином спожитої послуги надання субсидії припинено, громадянин набуває право на її призначення на наступний період після подання документів, які підтверджують погашення заборгованості.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    1. Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

    вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-50; 66-19-25.

     

    2. Сумський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

    вул. Покровська 9/1. Телефон (0542) 66-51-08.

     

    Контактні дані суб’єктів держреєстрації:

    Інформація про контактні дані створених суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації на території Сумської області

    http://old.sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6040-kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyestracyi-yak-zdysnyuyut-povnovazhennya-u-sfer-derzhavnoyi-reyestracyi-na-teritoryi-sumskoyi-oblast.html

    Контактні дані центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сумської області та їх бюро

    http://old.sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html

    Контактні дані Центрів надання адміністративних послуг Сумської області

    http://old.sumyjust.gov.ua/kontaktni_dani_centriv.html

     


    Доброго дня, шановний пане Міністре! Виступаючи якось по телевізору Ви казали, що дуже часто антирейдерська комісія Міністерства юстиції не може ніяким чином вплинути на проблемну ситуацію, оскільки фактично жодних порушень з боку орендаря нема, адже власники земельних паїв підписують договори оренди, не читаючи їх і лише потім виявляють якісь проблемні моменти. Скажіть будь-ласка, як правильно оформити такий договір, щоб не потрапити у неприємну ситуацію? І як за наявності договору можна його змінити чи розірвати?

    Олег Макогон

    Чому необхідно підписувати договір оренди?

    Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі. Договір укладається між власником землі та орендарем у письмовій формі. За бажанням однієї із сторін він може бути посвідчений нотаріально.

    Що треба вказувати у договорі?

    У договорі має обов’язково міститися інформація про:

    -        об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);

    -        строк дії договору оренди;

    -        орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

    За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

    Що робити, якщо кадастрового номера на документі немає?

    Якщо у Вас державний акт на земельну ділянку без присвоєного кадастрового номеру, необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

    Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

    Якими можуть бути строки договору оренди та вартість оренди землі?

    Мінімальний строк оренди для земельних ділянок сільськогосподарського призначення становить 7 років, а максимальний – 50 років.

    Розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін. Проте ця сума не може бути меншою за 3% вартості земельної ділянки.

    Чи можна змінити умови договору або розірвати його?

    Зміна умов договору оренди землі чи розірвання цього договору здійснюється за взаємною згодою сторін.

    У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору чи його добровільного розірвання спір вирішується в судовому порядку.

    Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

    Куди звертатися, щоб уберегтися від проблем при передачі землі в оренду?


    ЯКИМИ ДОКУМЕНТАМИ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНИЙ ПАЙ?

    Чи можете Ви роз’яснити, які документи мають бути в мене як у власника земельного паю сільськогосподарського призначення, і кому я маю право передавати свою землю в оренду? Дякую за відповідь.

    Микола Стеценко

    Перед тим, як підписувати договір оренди, Ви маєте переконатися, чи є у Вас документи, які підтверджують право власності на земельну діяльну. Без таких документів Ви не зможете передати землю в оренду.

    Які документи посвідчують право власності на землю?

    Документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки, можна розділити на 2 групи.

    Перша. Видані власникам до 1 січня 2013 р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю, або ж державний акт на право власності на земельну ділянку.

    Друга. Ділянки, які оформлювалися після 1 січня 2013 р.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

    При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

    Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

    Хто може орендувати Вашу ділянку?

    Другим важливим питанням договірних відносин є вибір орендаря.

    Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

    -       районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

    -       сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

    -       громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

    Між власником та орендарем має бути укладений письмовий договір оренди землі сільськогосподарського призначення. Цей документ обов’язково підлягає державній реєстрації.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію щодо передачі землі в оренду?

    1. Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

    вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-50; 66-19-25.

    2. Місцеві центри з надання безоплатної правової допомоги та їх бюро: http://old.sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html

    Контактні дані суб’єктів держреєстрації:

    Інформація про контактні дані створених суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації на території Сумської області

    http://old.sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6040-kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyestracyi-yak-zdysnyuyut-povnovazhennya-u-sfer-derzhavnoyi-reyestracyi-na-teritoryi-sumskoyi-oblast.html

    Контактні дані Центрів надання адміністративних послуг Сумської області

    http://old.sumyjust.gov.ua/kontaktni_dani_centriv.html


    Пане Міністре, вітаю Вас! У мене є пай, який я хочу здати в оренду нашому місцевому фермеру. Прошу детально роз’яснити, як мені поступати і що робити, щоб не стати жертвою обману чи, не приведи Господи, попастися на вудку рейдерів?

    Сергій Гапчук

    Які документи підтверджують право власності на землю?

    Щоб передати землю в оренду Ви повинні мати документ, який підтверджує, що Ви є її власником. Документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, можна розділити на 2 групи.

    Перша. Документи, видані до 1 січня 2013р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку.

    Друга. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

    Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

    При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

    Які вимоги ставляться до орендаря?

    Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким Ви у майбутньому підпишете договір оренди.

    Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

    -        державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом;

    -        сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Криму;

    -        громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

    Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів.

    Як має виглядати договір?

    Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити інформацію про:

    -        об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);

    -        строк дії договору оренди;

    -        орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

    Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років.

    Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки.

    За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.

    Що робити, якщо кадастровий номер не вказаний?

    Необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

    Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

    Чи можна змінити умови договору чи розірвати його?

    Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

    Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

    Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

    Після підписання договору земля одразу переходить у користування орендаря?

    Ні, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.

    Куди звернутися, щоб провести реєстрацію договору оренди?

    Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб'єкти.

    Скільки коштує така процедура?

    Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру.

    Вартість змінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.

    Де отримати додаткову консультацію з цих питань?

    1. Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

    вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-50; 66-19-25

     

    2. Сумський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

    вул. Покровська 9/1. Телефон (0542) 66-51-08

     

    Контактні дані суб’єктів держреєстрації:

    Інформація про контактні дані створених суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють

    повноваження у сфері державної реєстрації на території Сумської області

    http://old.sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6040-kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyestracyi-yak-zdysnyuyut-povnovazhennya-u-sfer-derzhavnoyi-reyestracyi-na-teritoryi-sumskoyi-oblast.html

    Контактні дані центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сумської області та їх бюро

    http://old.sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html

    Контактні дані Центрів надання адміністративних послуг Сумської області

    http://old.sumyjust.gov.ua/kontaktni_dani_centriv.html

     

    Доброго дня. Важко жити за новими тарифами, які забирають ледь не половину зарплати. Дуже хочемо оформити субсидію. Скажіть будь-ласка як можна це зробити?

     

    Перехід на ринкові ціни при оплаті енергоносії призвів до подорожчання комунальних послуг для громадян. Аби згладити негативний вплив цього процесу на простих українців, минулим Урядом було запущено один із найбільших за всю історію соціальних проектів Уряду – систему субсидій при сплаті комунальних платежів.

    Розраховувати на державну допомогу від держави мають право більшість звичайних українських родин, комунальні витрати яких перевищують 15% загального місячного доходу.

    Тобто, якщо в родині працює двоє, їхня спільна заробітна плата становить 5000 гривень, а за комуналку вони сплачують більше 750 грн, то така родина має повне право на грошову допомогу від держави.

    Так само, скористатися своїм правом на субсидію можуть не лише ті, хто мешкає у власному житлі, а й громадяни, які орендують квартиру чи будинок на підставі відповідного договору.

    Процес отримання субсидії було значно спрощено, щоб українці не плуталися у безлічі паперів, а у чиновників було менше можливості відмовити у оформленні субсидії через відсутність тих чи інших паперів. Нині громадянам треба зробити лише кілька простих кроків.

    Перший з них – заповнити лише 2 документи: заяву на отримання допомоги та декларацію про доходи.

    Другий – подати заповнені документи будь-яким зручним способом. Ви можете власноруч віднести їх до місцевих управлінь праці та соціальної політики або ж до вашої сільської чи селищної ради. Так само, можна надіслати заповнені бланки рекомендованим листом до органів соціального захисту населення за місцем проживання. Ще один, найбільш зручний з нашої точки зору, спосіб – заповнити необхідні бланки через Інтернет на сайті subsidii.mlsp.gov.ua.

    Паперові бланки мали прийти поштою до скриньки кожної родини. Якщо ви не отримали такого листа, їх можна завантажити у мережі Інтернет з сайту http://teplo.gov.ua/, роздрукувати та заповнити. На цьому ж сайті можна знайти детальні інструкції та зразки заповнених документів.

    Третій крок – дочекатися, доки соціальна установа письмово повідомить про своє рішення надавати чи не надавати субсидію, а також вкаже розмір виділених коштів у разі прийняття позитивного рішення.

    При цьому, слід зазначити, що субсидія призначається на 12 місяців, а не на півроку, як було раніше і автоматично переноситься на наступний строк. А це значить, що ще раз заповнювати і подавати документи громадян, які вже отримують субсидію, не треба.

    Якщо виникли якість проблеми, ви можете в будь-який час отримати додаткову консультацію, зателефонувавши на гарячу лінію 15-45.

    Також детальну інформацію, роз’яснення і допомогу в оформленні субсидії можна отримати в наших центрах та бюро правової допомоги.

    Дізнатися, де розташований найближчий до вас центр чи бюро можна за телефоном гарячої лінії: 0-800-213-103.

     

    Міністр юстиції, Павло Петренко

    Якщо у Вас виникнуть питання, телефонуйте будь ласка!

     

    Доброго дня! Через проведення бойових дій у нашому рідному місті, нам з родиною довелося виїхати з Луганської області. Чоловік знайшов роботу, однак зарплата невелика. Я через хворобу не можу допомогти йому забезпечити сім’ю. Ми чули, що переселенці можуть отримати одноразову грошову допомогу. Скажіть будь-ласка, чи це правда, і що нам потрібно аби отримати таку допомогу?

    Уряд дійсно ще 2014 року затвердив Порядок використання коштів для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним громадянам. Для цих цілей використовуються кошти, які Міністерство соціальної політики України отримує у вигляді благодійних внесків.

    Право на отримання такої грошової допомоги мають громадяни у складних життєвих обставинах, які частково або повністю втратили можливість самостійно піклуватися про особисте чи сімейне життя і брати участь у суспільному житті.

    Для отримання допомоги Вам необхідно звернутися до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. При цьому, не важливо, зареєстровані Ви за місцем проживання чи ні. З собою слід мати:

    1)       заяву, в якій зазначаються причини необхідності надання грошової допомоги та реквізити рахунку, відкритого в банківській установі;

    2)       копію документа, що посвідчує особу;

    3)       копію ідентифікаційного коду платника податків;

    4)       копію документів, які підтверджують родинні стосунки;

    5)       для внутрішньо переміщених осіб – копію довідки про взяття на облік;

    6)       медичну довідка про стан здоров’я (у разі необхідності).

    Заява пишеться у довільній формі. При написанні заяви варто не забути зазначити всі факти, які підтверджують наявність складних життєвих обставин та додати підтверджуючі документи. Такими документами можуть бути, наприклад, медичні висновки лікарів, направлення на лікування, документи, які підтверджують статус пільгових категорій, розрахунки, рецепти та інші.

    Даний пакет документів працівники соцзахисту передадуть до місцевої комісії з призначення одноразової грошової допомоги, яка має бути утворена місцевою державною адміністрацією або виконкомом міської ради.

    Комісія приймає рішення про доцільність надання такої допомоги та її розмір. Обсяг допомоги залежить від наявності коштів та характеру життєвих складнощів конкретного заявника.

    Строки розгляду питання про надання грошової допомоги, на жаль, законодавством не визначені.

    Варто зазначити, що комісіям рекомендовано насамперед надавати допомогу сім’ям загиблих в антитерористичній операції, сім’ям внутрішньо переміщених осіб, сім’ям учасників АТО, які отримали тяжкі поранення та потребують тривалого лікування.

    Наші юристи залюбки допоможуть Вам із оформленням усіх паперів. Дізнатися, де розташований найближчий центр чи бюро правової допомоги, можна зателефонувавши на гарячу лінію за телефоном 0-800-213-103 або ж на сайті Мін’юсту (https://minjust.gov.ua) в рубриці новини. 

     

     

    Доброго дня, Павле Дмитровичу. У моєму житті сталася дуже неприємна ситуація, в один день мене просто викликали до керівництва і примусили підписати наказ про звільнення. Це сталося без попереджень і без будь-яких зрозумілих для мене причин. Єдине, що сказали – так треба. Що я можу вдіяти в цій ситуації?

    Схожі випадки, на жаль, не поодинокі в наших реаліях. Українське законодавство у випадку незаконного звільнення дає можливість у судовому порядку захистити свої інтереси та поновитися на попередньому місці роботи.

    Звернутися з позовною заявою можна як за місцем розташування підприємства, так і за місцем Вашого проживання.

    Кодекс законів про працю визначає, що зробити це необхідно впродовж 1 місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Однак, у разі пропуску місячного терміну з поважних причин, суд може поновити цей строк.

    Варто зазначити, що жодних витрат Ви не понесете, оскільки громадяни, які звертаються з питань такого роду, звільняються від сплати судового збору.

    Якщо суд визнає незаконність звільнення, одночасно з прийняттям рішення про поновлення на роботі він ухвалює рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Максимальний строк виплат – 1 рік, але, якщо заява розглядається більше року не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату за весь час вимушеного прогулу.

    Прошу звернути увагу на те, що працівника мають поновити з дати звільнення, а не з дати винесення судом відповідного рішення.

    При цьому, рішення суду вважається виконаним лише після видання відповідного наказу, в якому обов’язково повинні міститься пункти:

    1) про скасування наказу про звільнення;

    2) про поновлення працівника на посаді, яку він займав до звільнення;

    3) про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

    Окрім цього, роботодавець має внести запис до трудової книжки, яким запис про звільнення визнається недійсним і зробити запис про поновлення на попередній роботі. Або ж, на прохання особи, їй може бути видано «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису про звільнення.

    Важливий момент: час оплаченого вимушеного прогулу зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

    У разі затримки з виконанням рішення, суд може винести ухвалу про виплату середнього заробітку за час затримки, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, які передували звільненню.

    Ще одна важлива деталь: хочу застерегти роботодавців від спроб ігнорувати судове рішення. У такому разі їм загрожує штраф та попередження про кримінальну відповідальність.

    Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу під час супроводження справи можна отримати в одному з наших центрів чи бюро правової допомоги. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

     

     

    Шановний пане Міністре, допоможіть розібратися з ситуацією. Ми розлучилися з чоловіком, коли нашій доньці було 11 років. До 18 років бувший чоловік сплачував елементи, однак після того, як вона стала повнолітньою, припинив. Зараз донька навчається в університеті. І їй не була б зайвою фінансова підтримка. Чи можна за таких обставин продовжити отримувати аліменти?

     

         Згадана Вами ситуація доволі поширена і детально прописана в нашому законодавстві. Сімейний кодекс покладає на батьків, які мають таку можливість, обов’язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років.

          Аліменти на утримання повнолітньої дитини виплачуватись як у добровільному порядку, так і за рішенням суду.

             У разі добровільної згоди батька підтримувати доньку, ви можете укласти договір про сплату аліментів на дитину. У документі мають бути прописані розмір аліментів та строки їх виплати. Розмір аліментів у такому випадку сторони визначають самостійно. Однак, за жодних обставин він не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму. У разі внесення до договору конкретної суми, законодавство вимагає включати до договору умови індексації виплат.

             Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню.

             У разі невиконання обов'язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.

             Так само, Сімейний кодекс гарантує право на звернення до суду. Зробити це може як той з батьків, з ким проживає дитина, так і безпосередньо дочка чи син.

             Заява подається до суду першої інстанції за місцем реєстрації або проживання відповідача чи позивача. При цьому, законом передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду таких справ.

             Аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову.

             Також суд може прийняти рішення про необхідність сплати аліментів за час, що минув до подачі позову. Але для цього має  бути виконано кілька умов: позивач надасть докази того, що він вживав заходів для одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати через ухилення останнього від їх сплати.

             Суд визначає розмір аліментів у вигляді чітко встановленої суми, або у вигляді частки від заробітку платника аліментів. При цьому, суддя має врахувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші важливі обставини.

             Розмір аліментів як у разі рішення суду, так і при наявності договору між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду в разі зміни обставин передбачених статтею 192 Сімейного кодексу.

             У разі припинення навчання, право на аліменти припиняється.

     

             Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу під час супроводження справи можна отримати в одному з наших центрів чи бюро правової допомоги. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

     

    Доброго дня, пане Міністре! Минулого року мій чоловік був призваний на службу в армію. До цього він мав свою справу, на яку було взято кредит у банку. Через те, що він пішов захищати Батьківщину і вже не має тих доходів, які в нього були раніше, сплачувати за кредитом нашій сім’ї немає з чого. Ми чули, що є певні пільги для військових щодо сплати кредиту. Роз’ясніть будь-ласка, як нам справитися з цією ситуацією.

    В Україні триває антитерористична операція на сході країни та протистояння зовнішньому агресорові. Наші військовослужбовці мужньо відстоюють землі Батьківщини. Саме тому держава визначає на законодавчому рівні додаткові пільги військовослужбовцям для забезпечення їх соціального захисту.

    Так, 26 квітня 2014 року Верховною Радою було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації».

    Серед змін визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

    Таким чином, якщо особа призвана на військову службу і має непогашену кредиторську заборгованість, вона має право звернутися до банку з письмовою заявою про проведення реструктуризації. Для цього необхідно додати документи, що підтверджують проходження військової служби або участь в антитерористичній операції, а також скрутне матеріальне становище, наприклад, копію довідки про розмір заробітної плати. При цьому, остаточне рішення про проведення реструктуризації приймає банк.

    Крім того, така особа має право письмово повідомити банк про проходження нею військової служби та надати відповідні підтверджуючі документи з метою припинення нарахування  банком штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом. У випадку, якщо нарахування вже були проведені банк зобов’язаний їх списати.

    Міністерство оборони України в листі від 21 серпня 2014 року роз’яснило, що документами, які підтверджують проходження військовослужбовця військової служби під час особливого періоду є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Призов військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації, можуть підтверджувати довідка про призов військовозобов’язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів – витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

    Зазначені документи можуть видаватися родинам військовозобов’язаних та резервістів для пред’явлення їх за місцем вимоги.

    Зрозуміло, що особа, призвана на військову службу, не має змоги особисто звернутися до банку чи фінансової установи із зазначеними заявами, тому краще надати право родичу або довіреній особі (наприклад, адвокатові) представляти інтереси шляхом оформлення нотаріально посвідченої довіреності.

    У випадку відмови банку, особа, призвана на військову службу, має право захищати свої права шляхом звернення з позовною заявою до суду.

     

    Прошу допомоги. У нас склалася така ситуація, що після розлучення колишній чоловік зовсім забув про нашу спільну дитину. Ні допомоги, ні навіть спілкування з дитиною ми від нього вже й не чекаємо. Чи є можливість позбавити його батьківських прав?
    Передусім слід зазначити, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на матерів та батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей. 
    Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, а саме:
    1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я;
    2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, тобто свідомо не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, не спілкуються з дитиною в необхідному обсязі, не створюють умов для отримання нею освіти тощо;
    3) жорстоко поводяться з дитиною – застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини;
    4) є хронічними алкоголіками або наркоманами і це підтверджено медичними висновками;
    5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини;
    6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
    Водночас слід наголосити, що позбавити батьківських прав не можна особу, яка не виконує своїх батьківських обов’язків внаслідок душевної хвороби, тривалого відрядження, або ж через перешкоди з боку іншого з батьків. 
    Для позбавлення батьківських прав необхідно зробити наступне. Перш за все слід встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх або ж навмисно ухиляється від лікування. Потім треба звернутись до органу опіки та піклування, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків. І лише після цього – йти до суду з відповідною заявою.
    Справи про позбавлення батьківських прав за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав. 
    При розгляді судом обов’язково бере участь орган опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. Але, варто наголосити, що такий висновок не є обов’язковим для суду і він може не погодитися з ним через недостатню обґрунтованість чи у випадку, коли висновок суперечить інтересам дитини.
    Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Іншими словами батько, позбавлений батьківських прав, все одно зобов’язаний утримувати свою дитину. Більше того, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька.
    Питання долі дитини також вирішує суд. Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні вирішується за результатами розгляду справи. При цьому, суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або навіть примусово поділити житло чи зобов’язати здійснити його примусовий обмін. 
    Для отримання більш детальних роз’яснень Вам слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро правової допомоги. Тут Вам безкоштовно нададуть консультацію та за необхілності адвокатський захист. Взнати, де розташовано найближчий центр чи бюро, можна за телефоном гарячої лінії 0 800 213-103.

    Шановний пане Міністре! Ми з сім’єю збираємося переїхати жити до іншого регіону, де моєму чоловіку запропонували постійну роботу. Наскільки проблемним буде змінити місце реєстрації, бо ми чули, що через зміни правил нині це складний процес?

    Не такий страшний вовк, як його малюють. Це українське прислів’я добре підходить до Вашої ситуації. Так, дійсно, на початку березня Кабінет Міністрів затвердив нові Правила реєстрації місця проживання. Однак жодних складнощів для громадян даний документ не несе.

    Для того, щоб у добровільному порядку, тобто за власним бажанням, знятися з реєстрації, Вам слід звернутися до виконавчого органу місцевої ради або ж до місцевого ЦНАПу. Сюди ж треба подати наступні документи:

    -         Заяву про зняття з реєстрації місця проживання встановленої форми.

    -         Документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації. Це паспорт або свідоцтво про народження, якщо Вашій дитині не виповнилося 16 років.

    -         Квитанцію про сплату адміністративного збору. Нині це 12 грн 33 коп.

    -         Військовий квиток або посвідчення про прописку. Цей пункт стосується лише громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на такому обліку.

    Якщо Ваші інтереси представляє інша особа, то такий представник повинен надати документ, який посвідчує його особу і довіреність.

    Варто також зазначити, якщо батьки дитини, яка не досягла 14 років, зареєстровані за різними адресами, зняття з реєстрації місця проживання дитини разом з одним із батьків здійснюється лише за письмовою згодою іншого з батьків, яку він надає у присутності особи, яка приймає заяву. Простіше кажучи, для зняття дитини з реєстрації Вам доведеться прийти всією сім’єю.

    Питання про зняття з реєстрації має бути розглянутим в день звернення. При цьому, існує лише 3 підстави для відмови в наданні послуги:

    1) Не подано необхідних документів.

    2) У поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними.

    3) Особа, яка звернулася за послугою, не досягла 14 років.

    Якщо Ви маєте намір зняти з реєстрації іншу особу, яка відмовляється пройти зазначену процедуру в добровільному порядку, зробити це можна лише звернувшись до суду. Така процедура, як правило, застосовується у випадках систематичного порушення правил спільного проживання або за відсутності наймача жилого приміщенні без поважних причин понад 6 місяців.

    Питання зняття з реєстрації розглядатиметься в судовому порядку в контексті позову про позбавлення особи права користування житловим приміщенням або ж виселення з житлового приміщення без надання іншого приміщення.

    Більш детальні роз’яснення та адвокатську допомогу під час супроводження справи можна отримати в одному з наших центрів чи бюро правової допомоги. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


    Шановний Павле Дмитровичу! Ми з моїм чоловіком проживаємо разом вже більше 7 років, але до цих пір так і не узаконили своїх відносин. Однак всюди, як доказ того, що ми живемо однією сім’єю, вимагають штамп у паспорті або довідку з РАЦСу. Порадьте будь-ласка чи можна якось в рамках закону довести, що я з чоловіком є однією сім’єю.

    Із прийняттям чинного Сімейного кодексу було закріплено рівні права чоловіка та жінки, які проживають у незареєстрованому шлюбі, зокрема на придбане майно в період цього шлюбу, а у Цивільному кодексі – право на спадщину.

    Відповідно до чинного законодавства називатися сім’єю можуть люди, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, а також мають взаємні права та обов’язки.

    Встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу може бути здійснене судом в порядку окремого провадження. При цьому, згідно з роз’ясненнями Верховного суду України суд вправі розглядати такі справи за наступних умов:

    -       має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю впродовж не менше п’яти років;

    -       метою встановлення факту є розподіл спільно набутого майна чи спадкування за законом;

    Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю подається до суду першої інстанції за місцем проживання. Судовий збір для цієї категорії справ становить 20% від розміру мінімальної зарплати.

    До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки.

    Доказами, які підтверджують наявність такого факту можуть бути свідоцтва про народження дітей, де вписано обох батьків, довідки з місця проживання, слова свідків, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення, заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких випливає що «подружжя» вважає себе чоловіком та дружиною.

    З іншого боку, доказами, які свідчать про спільне ведення господарства можуть стати спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

    У рішенні суду зазначаються відомості про встановлений судом факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

    Оскільки даний процес вимагає чіткого розуміння всіх деталей ситуації, закликаю Вас звернутися до одного з центрів чи бюро правової допомоги, де наші спеціалісти більш детально розберуться у Вашій ситуації. Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

    Від себе особисто хочу порадити парам, які проживають разом достатньо часу і відчувають себе повноцінною сім’єю, все ж узаконити свої відносини. Тим більше, що нині цей процес не вимагає значних затрат часу та нервів, адже ми запустили сайт онлайн послуг у сфері РАЦС за адресою http://dracs.minjust.gov.ua/. Тут ви можете подати заявку на «розпис»,  обравши місце та час церемонії.

    Окрім того, у Києві, Львові, Одесі, Херсоні, Сєверодонецьку та Маріуполі діє наш пілотний проект «Шлюб за добу». Тож українці з усіх регіонів можуть одружитися в цих містах фактично у день подачі заявки.

     

    11.01.2017 

    Вітаю Вас пане Міністре! Звернутися до Вас хочу від імені нашого колективу. Керівництво сказало, що буде скорочення. Підкажіть як вони мають зробити це по-закону, щоб нас не надурили, адже у нас є діючі трудові договори.

    У цей непростий час, через агресію та викликану нею економічну скруту, питання втрати роботи й банкрутства надходять до нас дедалі частіше.

    Перше, що варто зазначити: трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання скорочення чисельності або штату працівників.

    Скорочення чисельності та скорочення штату – поняття не тотожні. Чисельність працівників ‑ це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників ‑ це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць.

    Процедура скорочення чисельності або штату працівників передбачає:

    1) прийняття рішення про скорочення чисельності або штату працівників (рішення оформляється наказом із зазначенням причин скорочення); 

    2) попередження працівників про це рішення з можливою пропозицією переведення на іншу роботу;

    4) отримання згоди первинної профспілкової організації;

    5) повідомлення служби зайнятості про таке рішення;

    6) звільнення працівників;

    7) повідомлення державної служби зайнятості про фактичне звільнення працівників.

    При цьому, нікуди не ділася норма, яка зобов’язує попереджувати працівників про звільнення не пізніше ніж за 2 місяці. Робити це бажано у письмовій формі із проставленням працівником підпису та дати ознайомлення.

    Чинне законодавство не передбачає виключення із строку часу перебування у відпустці або тимчасової непрацездатності. Водночас, при недодержанні строку, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.

    Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці компанія має запропонувати працівникові іншу роботу. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу, працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

    Звільнення з підстав скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

    Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. При звільненні у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

    Так трудовий кодекс зазначає, що при скороченні переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається низці категорій, серед яких ті, в кого є сім’я, особливо, якщо немає інших працівників з самостійним заробітком, працівники з тривалим безперервним стажем, працівники, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва тощо.

    Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника у період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

    При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

    Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

    Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

    Варто зазначити, що питання реорганізації та скорочень дуже чуттєві і потребують досконального вивчення. Тому, якщо у Вас є підстави вважати, що Ваші права порушили чи можуть бути порушеними, слід звернутися за допомогою до одного з наших центрів чи бюро правової допомоги, де наші юристи зможуть більш детально розглянути Вашу справу.

    Дізнатися, де розташований найближчий пункт допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

     

    Доброго дня, Павле Дмитровичу. Наскільки нам стало відомо з початку року були змінені правила нарахування стипендій. Чи могли б ви допомогти нам розібратися у тому хто й на яку стипендію може претендувати.

    Так, дійсно з 1 січня набрала чинності постанова Кабміну, якою затверджено новий порядок призначення стипендій.

    Відповідно до цього документу право на отримання стипендії мають особи, які навчаються за державним замовленням, зокрема:

    1. учні денної форми навчання ПТУ, крім слухачів при установах виконання покарань;
    2. студенти денної форми навчання вищих навчальних закладів I—IV рівня акредитації, крім тих, хто навчається за спеціальностями «Державне управління» та «Публічне управління та адміністрування» за замовленням Нацдержслужби;
    3. курсанти денної форми навчання невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту;
    4. учні VIII—XII класів державних середніх спеціалізованих мистецьких шкіл;
    5. учні I—II курсів училищ фізичної культури, студентів I—II курсів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного;
    6. слухачі підготовчих відділень музичних вищих навчальних закладів та студій підготовки акторських кадрів;
    7. клінічні ординатори;
    8. аспіранти і докторанти, які навчаються за денною формою навчання;
    9. курсанти, слухачі та ад'юнкти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.

    Усі стипендії діляться на академічні та соціальні.

    Академічні стипендії вищі навчальні заклади призначають згідно з рейтингом успішності, до якого включаються всі студенти денної форми навчання.

    Натомість соціальні стипендії в обов'язковому порядку виплачується тим, хто за результатами навчального семестру не має академічної заборгованості й незадовільних оцінок та належать до однієї з наступних категорій:

    1. діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків;
    2. особи, які згідно із Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають відповідні пільги;
    3. особи, які відповідно до статті 5 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» мають право на призначення соціальних стипендій;
    4. особи, яким Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" гарантується призначення соціальної стипендії.

    Для того, щоб отримати соціальну стипендію претенденту слід подати письмове звернення до стипендіальної комісії при ВНЗ. Звернення обов’язково має містити дату подання та документи, які підтверджують право на отримання стипендії чи пільг.

    Стипендіальна комісія повинна протягом 3 робочих днів прийняти рішення. У разі позитивного результату соціальна стипендія виплачується з дати звернення.

    Відповідно до чинного законодавства стипендії виплачуються один раз на місяць.

    Розмір академічних стипендій визначається постановою Кабінету Міністрів № 1047 від 28 грудня 2016 року.

    Варто зазначити, якщо претендент має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна – найбільша.

    Розмір соціальної стипендії у 2017 році для учнів професійно-технічних навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків становить 1000 гривень на місяць. Для студентів цих категорій, які навчаються у вищих навчальних закладах — 2000 гривень на місяць.

     

    Доброго дня, пане Міністре. Звертаюся до Вас за допомогою, бо інших методів як примусити батька нашої дитини сплачувати аліменти не знаю. За 4 роки з дня народження дитини ми отримали від нього допомогу лише кілька разів. Всі мої умовляння і благання зважити на те, що це його дитина ніяк не подіяли. Допомоги ми так і не дочекалися. Скажіть будь-ласка чи є можливість примусити його сплачувати аліменти і компенсувати нам ті кошти, які не були сплачені за ці роки?

    На жаль стягнення аліментів з безвідповідальних батьків, які ухиляються від допомоги своїй же дитині є гострою проблемою для всієї країни. Однак не варто впадати у відчай. Чинне законодавство дає реальну можливість захистити свої права і права дитини.

    Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

    У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за 3 роки. Для цього позивачу необхідно звернутися з позовом про стягнення аліментів за минулий час до суду першої інстанції з відповідною заявою.

    Позовна заява подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача, або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

    До позовної заяви необхідно долучити докази того, що позивач вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача. Такими доказами можуть бути пояснення сторін, третіх осіб або ж їхніх представників, допитаних як свідків, показань інших свідків, листів, телеграм, повідомлень, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів тощо.

    Тобто доказами у такого роду справах можуть стати будь-які фактичні дані, на підставі яких суд зможе встановити наявність обставин, що обґрунтовують вимоги.

    За наявності таких доказів суд має стати на сторону позивача та стягнути аліменти з відповідача.

    Однак хочу наголосити, що кожна така справа потребує індивідуального підходу та ознайомлення з усіма деталями. Тому, раджу звернутися за консультацією до наших адвокатів системи безоплатної правової допомоги. Наші юристи залюбки допоможуть Вам розібратися з цією ситуацією та домогтися позитивного для Вас рішення.

    Дізнатися, де розташований найближчий центр чи бюро правової допомоги, можна зателефонувавши на гарячу лінію за телефоном 0-800- 213-103 або ж на сайті Мін’юсту (https://minjust.gov.ua) в рубриці новини.

     

    Павле Дмитровичу, вітаю Вас та хочу звернутися з таким питанням. Після смерті матері залишилася хата, побудована ще після війни. Жодних документів на нього немає, бо тоді ніхто таких документів не вимагав. Заповіту мама також не залишила. Підкажіть як мені правильно поступити, щоб оформити хату на себе?
    Ольга Качан
    Що таке спадкування?
    Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
    Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
    До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
    Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
    Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом. Для цього спадкоємець має подати документи, які посвідчують право власності спадкодавця на відповідне майно. 
    Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
    Нотаріус має перевірити подані документи та взнати, чи немає заборон або арешту цього майна. 
    За відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус відмовляє йому у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
    До якого суду слід звернутися?
    Справа щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства в районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцем розташування майна.
    Скільки це коштуватиме?
    За подання позову сплачується судовий збір у розмірі 1%.
    При цьому, розмір оплати не може бути меншим 40% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не може перевищувати розміру 5 прожиткових мінімумів.
    Ціна позову визначається, виходячи з грошової оцінки нерухомого майна. Вартість може бути зазначена в технічному паспорті на майно, або за результатом проведеної експертної оцінки.
    Які документи треба подати до суду?
    До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, які обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:
     свідоцтво про смерть спадкодавця;
     архівні довідки чи витяги з рішень сільської ради про надання земельної ділянки;
     дозвіл на будівництво будинку;
     довідка виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих;
     записи у погосподарських книгах;
     реєстрація місця проживання спадкодавця у будинку за паспортом;
     технічний паспорт на будинок;
     сплата за комунальні послуги;
     документи з колгоспу про відведення в установленому порядку земельної ділянки під забудову тощо.
    Як довго чекати на рішення?
    Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження справі.
    Але на сьогоднішній день оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування у Вашій ситуації можливо не тільки в судовому порядку.
    Ви як спадкоємець можете подати заяву та документи, необхідні для відповідної реєстрації що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (це може бути, наприклад, виписка з погосподарської книги), витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
    З заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок Ви можете звернутися до будь-якого реєстратора (нотаріуса) в межах області.В такому випадку право власності на житловий будинок, що належав Вашій матері, буде зареєстровано за Вашою матір’ю (померлою).Після чого, на підставі відомостей з Державного реєстру прав, нотаріус має можливість видати Вам Свідоцтво про право на спадщину.
    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
    1. Головне територіальне управління юстиції у Сумській області
    вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-47; 65-99-86
    Контактні дані державних нотаріальних контор та державних нотаріусів
    http://old.sumyjust.gov.ua/derzhavn-not-kontori.html 
    Контактні дані приватних нотаріусів Сумської області
    http://old.sumyjust.gov.ua/privat_notariat.html 
    Павле Дмитровичу, зараз ми з чоловіком у процесі розлучення. Цікавить питання аліментів. Скажіть, чи треба для цього звертатися до суду, чи можна якось визначитися без цього, і на які суми я можу розраховувати?
    Вікторія Степанюк
    Що треба зробити для виплати аліментів?
    Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину в розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. 
    Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
    На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані й тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.
    Чи потрібно підписувати якісь папери?
    Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. 
    Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 
    У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
    У яких випадках слід звертатися до суду?
    У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.
    Яким може бути розмір аліментів?
    Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
    Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
    Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:
     на 1 дитину – однієї чверті,
     на 2 дітей – однієї третини,
     на 3 і більше дітей – половини заробітку платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
    Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
    У такому випадку розмір аліментів підлягає індексації. Індексація проводиться згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
    Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
    У 2017 році прожитковий мінімум на дітей становить:
    віком до 6 років: • з 1 січня 2017 року - 1355 гривень,
    • з 1 травня - 1426 гривень,
    • з 1 грудня - 1492 гривні;
    віком від 6 до 18 років: • з 1 січня 2017 року - 1689 гривень,
    • з 1 травня - 1777 гривень,
    • з 1 грудня - 1860 гривень.
    Чи є можливість змінити розмір аліментів?
    Розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за домовленістю між батьками або за рішенням судуза позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.
    За яких умов можливе дострокове припинення виплати аліментів?
    За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти на дитину в зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
    Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації. 
    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
    Головне територіальне управління юстиції у Сумській області
    вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-47; 65-99-86
    Контактні дані державних нотаріальних контор та державних нотаріусів: http://old.sumyjust.gov.ua/derzhavn-not-kontori.html 
    Контактні дані приватних нотаріусів Сумської області: http://old.sumyjust.gov.ua/privat_notariat.html 
    Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості
    Шановний пане Міністр! Ми купили бойлер, бо вже з квітня немає гарячої води і вмикати її ніхто не збирається. Кілька днів тому він потік. Чи маємо ми право на заміну його на новий чи мені повернуть гроші?
    Лілія Онуфрик
    На що має право покупець у разі придбання товару неналежної якості?
    Покупець має право вимагати пропорційного зменшення ціни або безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
    Товар неналежної якості може підлягати обміну протягом гарантійного строку, який зазначається в документах, котрі додаються до продукції.
    У разі виявлення недоліків товару протягом встановленого гарантійного терміну з вини виробника покупець має право:
     розірвати угоду і повернути кошти, які були витрачені на покупку,
     замінити товар на такий самий, або аналогічний, якщо є в наявності у продавця.
    Наявність недоліків або факт фальсифікації підтверджується висновком експертизи, яка повинна бути організована продавцем у 3-денний строк з дня одержання від споживача письмової згоди на цю дію.
    Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли внаслідок порушення споживачем встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи.
    Як довго чекати на заміну товару?
    • За наявності товару – негайно;
    • У разі перевірки якості товару - 14 денний термін;
    • У разі відсутності товару – 2 місячний строк з моменту подання заяви.
    Скільки може тривати усунення недоліків товару?
    Недоліки товару, пред'явлені споживачем, повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.
    Чи маю я право отримати у користування інший прилад на час ремонту?
    На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації). 
    За кожний день затримки виконання вимоги споживача сплачується неустойка у розмірі 1 % вартості товару. 
    При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину вираховуються з дня видачі споживачеві товару після ремонту.
    Які документи треба мати при собі?
    Розрахунковий документ з позначкою про дату продажу товару, гарантійні зобов'язання, зміст договору з виконавцем робіт (послуг), опис виявлених недоліків, висунуті вимоги (прохання) з документальним підтвердженням факту їх отримання продавцем (виконавцем), отримані заявником відповіді, висновки тощо.
    Куди звертатися, якщо продавець порушує права? 
    Якщо ви хочете уникнути судового розгляду, то до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні. Контакти територіальних органів можна знайти за посиланням http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/ 
    У випадку порушення продавцем прав споживача останній має право звернутися до уповноваженого органу з усним, електронним або письмовим зверненням (скаргою).
    До письмового звернення (скарги) додаються наступні документи:
    1. копія звернення до суб'єкта господарювання (продавець);
    2. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
    3. копія технічного паспорта з позначкою про дату продажу;
    4. інші документи, які стосуються розгляду звернення.
    У які строки буде розглянуто таке звернення?
    У термін не більше 1 місяця від дня їх надходження.
    Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, продавець встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється подавачу. 
    При цьому загальний термін вирішення питань не може перевищувати 45 днів.
    Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
    Чи можу я звернутися до суду?
    Споживач для захисту своїх прав має право звернутися до суду за місцем проживання, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
    До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, тобто відмову покупця обміняти товар, зокрема:
    1. копія звернення до продавця;
    2. висновок експертизи про невідповідність товару встановленим вимогам якості;
    3. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
    4. копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;
    5. інші документи, які стосуються розгляду звернення.
    Суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної  шкоди.
    Скільки це коштуватиме?
    Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").
    Які строки розгляду питання судом?
    Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі. 
    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
    Головне територіальне управління юстиції у Сумській області
    вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-47; 65-99-86
    Контактні дані державних нотаріальних контор та державних нотаріусів: http://old.sumyjust.gov.ua/derzhavn-not-kontori.html 
    Контактні дані приватних нотаріусів Сумської області: http://old.sumyjust.gov.ua/privat_notariat.html 

    АКТУАЛЬНО ПРО ПРИВАТИЗАЦІЮ ЖИТЛА

    Добрий день! Звертаюся до Вас за порадою. Ми багато років жили у квартирі, ще з радянських часів. Якось про те, щоб приватизувати її, не задумувалися, бо й проблем було вдосталь, та й грошей все не вистачало. Зараз кажуть, що можуть виселити з квартир усіх, хто ще не приватизував. Підкажіть, як нам приватизувати квартиру?

    Ольга Кашпор

    Хто має право на приватизацію?

    Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

    Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

    Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

    Які об'єкти не підлягають приватизації?

    1. квартири-музеї;
    2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
    3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

    Як можна приватизувати житло?

    Приватизація здійснюється шляхом:

    • безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
    • продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

    Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, зокрема, громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

    Куди звернутися для приватизації?

    Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

    Які потрібно зібрати документи?

    1. оформлена заява на приватизацію;
    2. копія документа, що посвідчує особу;
    3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
    4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
    5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку);
    6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
    7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
    8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

     

    Кому може бути відмовлено у приватизації?

    Згідно із законодавством органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

    Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відносяться відсутність у особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.

    Так у приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які:

    -       повністю використали житлові чеки;

    -       проживають у приміщенні, яке має статус службового;

    -       проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

    -       проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

    -       мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

    -       потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

    -       проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

    Чи можна оскаржити відмову?

    Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

    Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

    Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

    Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

    Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

    Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

     

    РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ

    Павле Дмитровичу, ми готуємося до найважливішої події – народження синочка. Я читала Ваші консультації з багатьох питань, але Ви так і не розповіли детально, яка процедура реєстрації дитини після народження. Скажіть будь-ласка, що і за чим нам треба буде зробити і на що звернути увагу?

    Вікторія Будерацька

     

    Що потрібно зробити після народження дитини?

    Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

    Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

    Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

     

    Як визначається походження дитини?

    Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

    Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

    Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

    При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

     

    Які документи потрібні для реєстрації народження?

    Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

    -          паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;

    -          документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

    -         паспорти батьків або одного з них;

    -         документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері). 

    -         За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

     

    Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

    При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

    Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

    Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

    По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

    Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

     

    Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

    З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

    Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

     

    Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

    За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

     

    Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

    Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

     

     

    АЛІМЕНТИ: ЯК ОТРИМАТИ?

    Павле Дмитровичу, вирішили з чоловіком розлучитися. Маємо двох діток. Скажіть, для того, щоб я могла отримувати аліменти на дітей, треба звертатися до суду, чи можна якось визначитися без цього?

    Ганна Іванчук

    Що треба зробити для виплати аліментів?

    Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину в розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

    Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії на підставі заяви одного з батьків.

    На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані й тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

    Чи потрібно підписувати якісь папери?

    Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати.

    Договір укладається у письмовій формі та посвідчується нотаріально.

    У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    У яких випадках слід звертатися до суду?

    У разі неможливості досягнення між батьками домовленості про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

    Яким може бути розмір аліментів?

    Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

    Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

    -         на 1 дитину – однієї чверті,

    -         на 2 дітей – однієї третини,

    -         на 3 і більше дітей – половини заробітку платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

    Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

    У такому випадку розмір аліментів підлягає індексації. Індексація проводиться згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

    Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    У 2018 році прожитковий мінімум на дітей становить:

    віком до 6 років:

    • з 1 січня 2018 року - 1492 гривень,
    • з 1 липня - 1559 гривень,
    • з 1 грудня - 1626 гривні;

    віком від 6 до 18 років:

    • з 1 січня 2018 року - 1860 гривень,
    • з 1 липня - 1944 гривень,
    • з 1 грудня - 2027 гривень.

    Чи є можливість змінити розмір аліментів?

    Розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за домовленістю між батьками або за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

    За яких умов можливе дострокове припинення виплати аліментів?

    За домовленістю між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини в зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

    Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права.

    Куди можна звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

    Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

    Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД 0 800 213 103

    Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html

     

    УМОВИ ПРИЗНАЧЕННЯ І ВИПЛАТИ ДОПОМОГИ ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ

    Доброго дня! У нашій родині приємна подія – народилася донечка. Але і я, і чоловік прописані в одному місті, а проживаємо і народжували в іншому. Чи можемо ми оформити допомогу тут, де народжували, щоб не їхати 600 кілометрів додому?

    Ілона Коршун

    Хто має право на допомогу?

    Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

    Куди звернутися для оформлення допомоги?

    До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

    Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики
    (https://e-services.msp.gov.ua/) з використанням електронного цифрового підпису).

    Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

    Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

    Які документи потрібні?

    Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, який посвідчує особу, подається:

    1.      заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг»);

    2.      копія свідоцтва про народження дитини;

    3.      копія рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);

    4.      видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

    Який розмір допомоги?

    Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

    Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

    Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

    Чи можуть батьків позбавити допомоги?

    Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

          позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

          відмова отримувача допомоги від виховання дитини;

          нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

          відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

          тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;

          припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

          перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

          усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

          смерті дитини;

          смерті отримувача допомоги;

    Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

    Таке рішення приймається безповоротно?

    Рішення про припинення не є кінцевим і виплату допомоги при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

    Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

    Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади.

    У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

    Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

     

    ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ

    Пане міністре, розкажіть, будь ласка, які документи повинні бути в мене як у власника земельного паю сільськогосподарського призначення, і кому я маю право передавати свою землю в оренду?

    Іван Вернигора

    Перед тим, як підписувати договір оренди, Ви маєте переконатися, чи є у Вас документи, які підтверджують право власності на земельну діяльну. Без таких документів Ви не зможете передати землю в оренду.

    Які документи посвідчують право власності на землю?

    Документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки, можна розділити на 2 групи.

    Перша. Видані власникам до 1 січня 2013 р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю, або ж державний акт на право власності на земельну ділянку.

    Друга. Ділянки, які оформлювалися після 1 січня 2013 р.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

    При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

    Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

    Хто може орендувати Вашу ділянку?

    Другим важливим питанням договірних відносин є вибір орендаря.

    Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

    -       районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

    -       сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

    -       громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

    Між власником та орендарем має бути укладений письмовий договір оренди землі сільськогосподарського призначення. Цей документ обов’язково підлягає державній реєстрації.

    Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію щодо передачі землі у оренду?

    Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги – там Вам детально пояснять як потрібно діяти.

    Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

    Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://old.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html

    Україна, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28. Тел./факс (0542) 66-19-48, 66-19-36

    © 2016 Головне територіальне управління юстиції у Сумській області
    Розробка студії «Данкор Веб» Мапа сайту